Всесвітній день здоров'я. Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров'я 2012 р., на тему "Старіння та здоров'я" 5-6 квітня 2012 р.

Всесвітній день здоров'я. 7 квітня 2012 р.
 Всесвітній день здоров'я (World Health Day) відзначається щорічно 7 квітня в день створення в 1948 р. Всесвітньою організації охорони здоров'я (World Health Organization, WHO). За час, що минув з того історичного моменту, членами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) стало 191 держава світу.

 Щорічне проведення Дня здоров'я стало традицією з 1950 р. Заходи Дня проводяться для того, щоб люди могли зрозуміти, як багато значить здоров'я в їхньому житті. А організації охорони здоров'я покликані вирішити питання, що їм потрібно зробити, щоб здоров'я людей в усьому світі стало краще.

 Щороку Всесвітній день здоров'я присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров'я планети і проходить під різними девізами: «В безпеки твоєї крові - порятунок життя багатьох», «Активність - шлях до довголіття», «Вагітність - особлива подія в житті. Зробимо його безпечним»,«Захистимо здоров'я від змін клімату».

У 2009 р. головною темою Всесвітнього дня здоров'я стала безпека медичних установ і готовність працівників охорони здоров'я надавати допомогу людям, постраждалим у надзвичайних ситуаціях. У всьому світі відбулися заходи, присвячені пропаганді безпечних конструкцій медичних установ і поліпшення готовності до надзвичайних ситуацій.

У 2010 р. девізом були обрані слова «1000 міст - 1000 життів», тому що у фокусі Дня перебували урбанізація та здоров'я. У всьому світі проводилися заходи, спрямовані на те, щоб у містах були створені умови для проведення оздоровчих заходів на вулицях. Проводились вуличні змагання, репортажі про які публікувалися з метою пропаганди здорового способу життя в містах.

У 2011р. темою, обговорюваної на заходах Дня, стала резистентність до антимікробних препаратів. Медицина стурбована тим, що резистентність (від англ. Resistance, стійкість) бактеріальних агентів інфекційних захворювань до антибіотиків стає однією з основних причин, що обмежують ефективність антибактеріальної терапії. ВООЗ вважає, що в даний час це ще не стало серйозною проблемою, але ситуація на планеті стрімко змінюється, і в найближчому майбутньому проблема може стати актуальною. Саме тому необхідно приймати термінові і спільні зусилля, для попередження поширення резистивности до антибіотиків.
Щороку Всесвітній день здоров'я присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров'я планети.

У 2012 р. темою Всесвітнього дня здоров'я обрана - «Старіння і здоров'я», а гасло цього дня - «Хороше здоров'я додає життя до років». Увага направлено на те, як добре здоров'я протягом всього життя може допомогти людям похилого віку вести повноцінну та продуктивну життя і залишатися корисними для своїх близьких та суспільства. Незалежно від того, де ми живемо, старіння стосується кожного з нас - молодих і літніх, чоловіків і жінок, багатих і бідних ...

 Всесвітній день здоров'я - це глобальна кампанія, яка спрямована на привернення уваги кожного жителя нашої планети до проблем здоров'я та охорони здоров'я, з метою проведення спільних дій для захисту здоров'я і благополуччя людей.

               Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров'я 2012 р., на тему "Старіння та здоров'я" 5-6 квітня 2012 р. 

               Відкриття конференції відбулося  в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця 5 квітня о 9.00. З привітанням виступила віце-премє'р-міністр України - Міністр охорони здоров'я України Богатирьова Раїса Василівна. Конференція сприяла плідній дискусії, обгрунтуванню пропозицій та прийняттю рішень, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людей похилого віку, забезпечення якісною і доступною медичною допомогою, зниження інвалідності, створення умов для їх активного повноцінного життя в сім'ї та суспільстві.

 На конференція представлена стендова доповідь доктора мед. наук Шекери О.Г. "Вплив екологічної кризи на здоров’я людей в Україні" (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Міжнародна громадська організація - Міжнародна асоціація "Здоров'я суспільства" Київ). 

Автори публікації "Вплив екологічної кризи на здоров’я людей в Україні" О. Г. Шекера, І. М. Авілова, О. О. Шекера, А. В. Царенко, І. О. Шекера. 

Сьогодні стає очевидним, що вирішення екологічних проблем не може бути прерогативою лише вчених, чиновників чи підприємців. Люди почали відчувати на собі негативні наслідки екологічно шкідливих виробництв, які забруднюють довкілля і шкодять їхньому здоров’ю. Зростає усвідомлення необхідності змін у ставленні до природи. В цих умовах, одним із важливих завдань держави є збереження здоров’я населення як основного потенціалу виробничих ресурсів країни. Відомо, що здоров’я населення залежить від соціального та економічного благополуччя, спадковості, способу життя, і, значною мірою, від стану довкілля.

Аналіз стану, динаміки та тенденцій екологічної ситуації в Україні свідчить, що нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, яка формувалася стихійно протягом тривалого часу без врахування об'єктивних законів розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України, без науково-обгрунтованної оцінки та прогнозу наслідків. Деформована галузева структура виробництва спричинила гігантські центри надмірного зосередження промисловості (Донбас і Придніпров'я, які складають 18% території України, де проживає 28% населення і виробляється понад 40% загального обсягу промислової продукції), що характеризуються високим антропогенним впливом на природне середовище. Це – найбільш екологічно забруднені регіони у Європі.

Інтенсивний розвиток промисловості та автомобільного транспорту, хімізація сільського господарства призвели до накопичення у довкіллі великої кількості токсичних для організму людини сполук, які надходять в організм людини з їжею, водою та повітрям. Тому, охорона довкілля з метою забезпечення безпечної життєдіяльності та збереження здоров’я людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

За результатами аналізу стану здоров’я населення України впродовж останніх 20 років відмічається стала негативна тенденція зростання захворюваності та поширеності хвороб, зменшення абсолютної кількості населення внаслідок депопуляції, а подальше зростання негативних змін цих показників становить загрозу для національної безпеки країни.

Регіональний аналіз захворюваності та смертності свідчить про те, що найвищий їх рівень спостерігається у Південно-Східному регіоні, де переважають такі захворювання як новоутворення, хвороби органів дихання, психічні захворювання, вроджені аномалії. А населення Центрального регіону найчастіше хворіє на новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, ендокринні захворювання тощо. В той же час, у структурі смертності в Північно-Східному регіоні основне місце посідають судинні ураження мозку, новоутворення, травми, отруєння та нещасні випадки. Таким чином, аналіз статистичних даних за регіонами виявляє чітку їх залежність від напрямку господарського розвитку та екологічного стану довкілля.

Стратегія захисту здоров’я людей від негативного впливу чинників навколишнього природного середовища повинна відображати: регламентацію надходження у навколишнє середовище речовин та енергії, шкідливих для здоров’я людей, забезпечення якості атмосферного повітря населених пунктів, ґрунтів, поверхневих і підземних вод, питної води, продуктів харчування відповідно до гігієнічних нормативів, дотримання норм радіаційної безпеки населення, допустимих рівнів акустичного, електромагнітного та інших видів шкідливого впливу на навколишнє середовище; забезпечення у містах і сільській місцевості нормативної чисельності медичного персоналу; підвищення стійкості людського організму шляхом розвитку профілактичної медицини, активізації санітарної просвіти населення, забезпечення якісного оздоровлення, відпочинку та збалансованого харчування;  розширення соціальних та економічних стимулів для формування активного і відповідального ставлення кожної особи до свого здоров’я, чистоти й естетичного стану навколишнього природного середовища.

Науково-технічна революція змінює стосунки людини і природи. Поява нових технологій, джерел енергії і матеріалів, впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки призводять до глобальних змін у житті суспільства, людство стало впливати на природу в планетарному масштабі. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, збільшенню комфорту, виробництва продуктів харчування тощо. З іншого боку, забруднюється повітря, земля і вода, знищуються ліси, зменшується озоновий шар Землі, з’являються тисячі нових хімічних сполук, що, без сумніву, негативно впливає на здоров'я людей, зменшує тривалість життя, ставить під загрозу існування людини як біологічного виду.

На даний час, в системі НАН України виконується більше 100 науково-технічних проектів для вирішення проблем сталого розвитку, а саме – програма «Людина і сталий розвиток». Головними напрямками програми є: «Модернізація системи охорони здоров'я»; «Підвищення якості життя»; «Сталий розвиток довкілля». Значна частина науково-технічних проектів це – міждисциплінарні інноваційні проекти, більшість з яких, зорієнтована на вирішення конкретних науково-технічних завдань або розробок місцевого значення, але що цікаво – тематично не пов’язаних одне з одним. Як наслідок, в рамках напрямку «Модернізації системи охорони здоров'я» загальна кількість проектів протягом останніх шести  років зросла (від 13 проектів в 2004 р. до 38 проектів в 2010 р.), але реального втілення на практиці немає. Відірваність науки від практики – головний недолік багатьох інноваційних проектів.

Цілком очевидно, що для успішного вирішення поставлених перед людством завдань в галузі охорони навколишнього середовища необхідні об'єднані зусилля урядових та неурядових організацій, широких верств населення шляхом підвищення рівня екологічної свідомості суспільства, вирішення проблеми здоров'я людини, яка, значною мірою, закладена в самій людині, у знанні та розумінні нею Законів Природи, а також в умінні дотримуватись правил здорового способу життя.

 

Презентація - доповідь доктора мед. наук Шекери О.Г. "Вплив екологічної кризи на здоров’я людей в Україні" . 

Науково-технічна революція змінює стосунки людини і природи. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, збільшенню комфорту, виробництва продуктів харчування тощо. З іншого боку, забруднюється повітря, земля і вода, знищуються ліси, зменшується озоновий шар Землі, з’являються тисячі нових хімічних сполук, що, без сумніву, негативно впливає на здоров'я людей, зменшує тривалість життя, ставить під загрозу існування людини як біологічного виду. В умовах структурної перебудови економіки України, політичного реформування держави, становлення та утвердження громадянського суспільства відкриваються нові можливості для зменшення негативного впливу виробничої діяльності на природу і, відповідно, збереження здоров’я, збільшення тривалості та покращання якості життя населення. Охорона довкілля з метою забезпечення безпечної життєдіяльності та збереження здоров’я людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Аналіз статистичних даних, динаміки абсолютних та інтегрованих показників антропогенного і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про те, що екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Більше того, впродовж останніх двох десятиліть в Україні спостерігається поєднання двох криз – екологічної та демографічної, до якої в останні роки приєдналася ще й економічна. 

 Забруднення атмосферного повітря. Проведений нами аналіз свідчить, що за даними Державної служби статистики України, у 2010 р. у атмосферу надійшло 6,7 млн т забруднюючих речовин, що складає 11 т у розрахунку на 1 км2 території країни, або 146 кг на одного мешканця. Близько 62% небезпечних речовин (4,1 млн т) припало на стаціонарні джерела забруднення: підприємства переробної і добувної промисловості, електро- і теплоенергетики. Забруднення атмосфери автомобільним транспортом становить 91% викидів від пересувних джерел.

 Забруднення водних ресурсів. Забруднення водних ресурсів становить велику небезпеку здоров’ю та життю громадян. За даними ЮНЕСКО, за рівнем раціонального використання водних ресурсів та якості води Україна посідає 95 місце серед 122 країн світу. Більшість водних об'єктів за ступенем забруднення віднесена до забруднених та дуже забруднених. За даними Державної служби статистики України, впродовж 2010р. у водойми України було скинуто 1,7 млрд. м3 забруднених стоків. Майже 18% забруднених зворотних вод були скинуті у водойми без будь-якого очищення, що на 15,6% більше, ніж у 2009 р., решта 82% - недостатньо очищеними.

 Забруднення земельних ресурсів. Внаслідок нераціонального застосування засобів хімізації сільського господарства в ґрунті накопичуються залишки мінеральних добрив і пестицидів. Щороку використовується понад 4 млн. т мінеральних добрив, що в перерахунку на душу населення становить майже 85 кг. Забруднення земельних ресурсів сьогодні складає близько 20 % території України. На кінець 2010 року в Україні на майже 3 тисяч складах накопичено більше 20 тис. т. непридатних пестицидів, більше половини з яких – невідомі суміші високотоксичних стійких органічних забруднювачів. 

 Радіаційне забруднення довкілля. 26 квітня 2012 р. виповниться 26 років аварії на Чорнобильській АЕС, яка суттєво вплинула на екологічну ситуацію в Україні. При руйнації конструкції блока стався викид в атмосферу значної кількості радіонуклідів. Основна маса радіоактивних елементів випала протягом 10 діб, хоча, забруднення прилеглих територій тривало впродовж місяця. Радіоактивний йод, цезій, стронцій і плутоній у короткостроковому і довгостроковому плані визначили радіологічну обстановку в потерпілих районах. Радіоактивного опромінення різної інтенсивності зазнали сотні тисяч людей. Наслідки цієї аварії та шкода для здоров’я, без сумніву, є однією з вагомих причин розвитку в Україні демографічної кризи.

Хімічне забруднення харчових продуктів. Токсичні речовини можуть потрапляти в їжу як у вигляді контамінантів, так і у вигляді консервантів та різноманітних харчових доданків – речовин з антимікробною дією (консерванти, антибіотики), харчові барвники, смакові інгредієнти і речовини, що покращують товарний вигляд тощо. Ці прості і комплексні сполуки організм людини не може метаболізувати, вони накопичуються в печінці, нирках, нервовій тканині і ведуть до порушення біохімічних процесів в організмі, що зумовлює важкі захворювання.

Характеристика стану здоров’я населення України. Аналіз показників захворюваності та поширеності хвороб протягом 2006–2010 рр. свідчить про стійкі тенденції до їх зростання. Так, рівень первинної захворюваності серед усього населення зріс на 4,78%, поширеність хвороб – на 7,0%. Основу структури первинної захворюваності традиційно формують: хвороби органів дихання (44,12%), системи кровообігу (7,22%), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (6,7%), хвороби сечостатевої системи (6,46%), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (5,81%), хвороби органів травлення (4,05%) та інші. Разом вищеозначені класи хвороб склали близько 80% первинної захворюваності. Основу структури поширеності хвороб (близько 80%) серед усього населення України у 2010 р. формували: хвороби системи кровообігу (30,63%), хвороби органів дихання (20,58%), хвороби органів травлення (9,60%), хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (5,41%), хвороби сечостатевої системи (5,36%), хвороби ендокринної системи та порушення обміну речовин (4,48%). За останні п’ять років серед всього населення України значно зросла поширеність хвороб системи кровообігу (+10,48%), хвороб органів дихання (+10,38%), новоутворень (+9,98%), ендокринної системи (+9,11%), сечостатевої системи (+6,19%) та органів травлення (+5,76%). 

За останні п’ять років серед всього населення України важливу роль у формуванні показників захворюваності відіграють хронічні неінфекційні хвороби, рівень яких за останні роки значно зріс. Незважаючи на те, що подібна тенденція є характерною для більшості країн світу, темпи зростання поширеності хвороб системи кровообігу, новоутворень, хвороб ендокринної системи за останні 5 років перевищують 10%. Враховуючи значну екологічну детермінованість онкологічних захворювань, ми приділили їм особливу увагу. Згідно даних Національного канцер-реєстру, на кінець 2010 року на онкологічному обліку перебувало 989 637 хворих (2 161,6 на 100 тис. населення), кількість первинних хворих склала 160 797 осіб., показник смертності дорівнював 184,8 на 100 тис. населення (84 927 померлих). В структурі смертності від злоякісних новоутворень чоловічого населення перші п’ять рангових місць посідають злоякісні новоутворення легені, шлунка, передміхурової залози, ободової та прямої кишки (55,6%); у жінок - молочної залози, шлунка, ободової та прямої кишки і яєчника (51,5%). Найбільшу питому вагу в структурі контингентів (68,9%) мають хворі на злоякісні новоутворення шкіри - 22,7%, жіночих статевих органів - 17,1%, молочної залози - 15,0%  та органів травлення - 14,1%. До 60% хворих на злоякісні новоутворення формується за Донецької (10,4%), Дніпропетровської (7,2%),  Харківської (6,2%), Одеської (6,1%), Львівської (5,1%), Луганської (4,5%), Запорізької (4,4%) областей, м. Київ (6,8%) та АР Крим (4,8%).

Регіональний аналіз захворюваності та смертності свідчить про те, що найвищий їх рівень спостерігається у Південно-Східному регіоні, де переважають такі захворювання як новоутворення, хвороби органів дихання, психічні захворювання, вроджені аномалії. А населення Центрального регіону найчастіше хворіє на новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, ендокринні захворювання тощо. У структурі смертності в Північно-Східному регіоні основне місце посідають судинні ураження мозку, новоутворення, травми, отруєння та нещасні випадки. Таким чином, аналіз статистичних даних за регіонами виявляє чітку їх залежність від напрямку господарського розвитку та екологічного стану довкілля.

 Ватикан в особі папи Бенедикта XVI висунув ініціативу розширити встановлений Церквою список смертних гріхів. До зазначених досі гріхів, таких як, гординя, заздрість, обжерливість, хтивість, жадібність, лінощі, гнів, запропоновано додати ще п’ять, серед яких – забруднення навколишнього середовища, аборти, втручання у людські гени, наркоторгівля і педофілія. Тобто, екологічне неблагополуччя віднесено до категорії тяжких гріхів.

 

 Учасники міжнародної науково-практичної конференції

 Вперше за історію людства літніх людей у світі більше, ніж 5-річних дітей.
Про це заявив заступник голови представництва Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні Ігор Поканевич на прес-конференції в Києві, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я, який відзначається сьогодні, 7 квітня.
«Це феномен, який спостерігається вперше і з часом посилюватиметься. Протягом 60 років кількість людей від 60 років і старше збільшилася з 14 мільйонів до 400 мільйонів. Це велика цифра, яка вказує на коло проблем, з якими можуть стикатися країни. Це виклик, який впливає не тільки на охорону здоров'я, а й на соціально-економічний розвиток », - зазначив Поканевич.
Посилаючись на прогнози фахівців, експерт зазначив, що до 2050 року в світі кількість людей старше 60 років збільшиться до 38% (сьогодні ці показники - 15-20%), передає «УНІАН».
«Всесвітня організація охорони здоров'я пропонує країнам план захисту літніх людей. Він включає в себе кілька напрямків. У першу чергу, запобігання смерті літніх людей. Це одна з основних проблем, коли в результаті паління різко знижується якість життя літньої людини. Друге - підвищення доступу до якісної медичної допомоги, третій напрямок - надання можливості більш активно фізично рухатися, четверте - розробка наукових даних в напрямку геронтології », - сказав Поканевич.
У свою чергу, головний геронтолог МОЗ України Віра Чайковська зазначила, що всі національні і міжнародні стратегії щодо літніх людей спрямовані на поліпшення якості їх життя.
«Якість життя літніх людей тримається на трьох китах: це - здоров'я, фінансова можливість і рольові функції. 75% літніх людей в Україні продовжують працювати і в державних, і недержавних структурах. Більшість літніх людей під час соціологічних опитувань висловлюють бажання працювати, приймати участь в туристичних поїздках, щось побачити, жити цікаво, продовжувати творчу активність », - зазначила Чайковська.

 http://for-ua.com/world/2012/04/07/103238.html

 

Останні публікації


nauka2.pdf,600,800...Читати далі...

 
nauka1_13.pdf,600,800...Читати далі...

 
nauka_1_2_14.pdf,600,800...Читати далі...