ЗДОРОВ'Я. УКРАЇНА. Ранок і вечір найпопулярніший час для смерті

КИЇВ. 24 лютого. АМН. Ймовірність смерті людей, які страждають серцево-судинними захворюваннями, особливо велика вранці і ввечері, повідомляє BBC.

Даний факт пов'язаний з тим, що протягом дня змінюється концентрація протеїну, який контролює серцебиття. Американські вчені зробили це відкриття на прикладі мишей. У їхньому організмі був виявлений білок Klf15, що залежить від циркадних ритмів і контролюючий іонні канальці, пов'язані з серцебиттям.

Щоб проаналізувати вплив Klf15, дослідники вивели мишей з підвищеною концентрацією білка і тварин, позбавлених протеїну зовсім. Виявилося, обидві групи гризунів страждали від смертельно небезпечних порушень у серцевому ритмі.

За словами фахівців, дані спостереження в перспективі дозволять розробити інноваційний підхід у діагностиці, прогнозуванні та лікуванні серцево-судинних захворювань.

В першу ж чергу, дослідження може допомогти сердечникам на стадіях "особливого ризику". Наприклад, має сенс сконцентрувати увагу на препаратах, які контролюють тиск, але вивільняються повільно. Вони стають активними вранці, коли підвищений ризик.

Серцеві хвороби — це цілий ряд різних захворювань які вражають серце та серцево-судинну систему. Вивченням хвороб серця, їх профілактикою та лікуванням займається кардіологія. В 2007 році, це — провідна причина смерті в Сполучених Штатах, Англії, Канаді і Уельсі. Лише тільки у Сполучених Штатах вони вбивають одну особу кожні 34 секунди.
Щорічно вперше виявляється близько 2 млн. хворих з цією патологією, з них кожний другий — працездатного віку. Смертність від хвороб серця та системи кровообігу в Україні займає перше місце і у 2-4 рази вища, ніж у країнах ЄС та світу, причому в нашій країні вмирають від цих захворювань не тільки частіше, але й раніше.
Захворювання серця належать до найбільш складних і життєвозагрозливих в Україні. У 2004 році зареєстровано понад 10 млн хворих на гіпертонічну хворобу, 7,6 млн. хворих — на ішемічну хворобу серця і майже 3 млн. осіб — з цереброваскулярними захворюваннями.

 У 2009 р. Україна втратила більш ніж 460 тисяч людських життів внаслідок смертності від серцево-судинних захворювань. Щодо захворюваності на хвороби системи кровообігу в цілому, то у 2009 році було зареєстровано 5.271,8 випадків з діагнозом, встановленим вперше в житті, на 100 000 населення. Відповідно, поширеність серцево-судинних захворювань становила 56.274,0 на 100 000 населення.
У регіональному розрізі найвищими рівнями поширеності хвороб системи кровообігувідрізнялись м. Севастополь, Полтавська, Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Київська області та м. Київ, тоді як нижчі показники серцево–судинних захворювань зафіксовано у таких регіонах як Закарпатська, Івано–Франківська, Одеська, Вінницька і Дніпропетровська.
Якщо проаналізувати офіційні статистичні дані щодо захворюваності населення на серцево–судинні захворювання за віковими категоріями, то ми побачимо, що кожне десяте звернення дорослого населення України по медичну допомогу викликано саме серцево–судинною патологією. Природно, що для дітей до 14 років показник захворюваності у сім разів нижчий, однак при переході до групи 15–17 років він досить істотно зростає.
При аналізі даних щодо поширеності хвороб системи кровообігу ми бачимо, що істотно зростає частка цих хвороб у структурі всієї зареєстрованої патології. Так, уже 37,1% дорослого населення має те або інше серцево–судинне захворювання, при цьому показник поширеності становить 67.702,7 на 100 тис. відповідного населення.
Смертність внаслідок хвороб системи кровообігу у 2009 р. становила 1002,1 на 100 тис. населення, причому спостерігалось більш ніж півтораразове перевищення її рівня серед сільського населення – 1272,7 проти 875,8 на 100 тис. населення для міських поселень.

Серцево–судинні захворювання: статистика поширеності патології за типом поселення
Можна говорити про цілу низку причин такого невтішного «домінування» селян за показниками смертності від хвороб системи кровообігу.
Це і відносно вищий рівень постаріння населення, і нижча доступність медичної допомоги, і випадки механічного маркування смерті як наслідку серцево–судинної патології, переважно у осіб похилого віку, при відсутності факту встановлення дійсної причини.
Якщо проаналізувати смертність міського та сільського населення від серцево–судинної патології за структурою, то виявляється, що найбільші відмінності спостерігаються у рівнях смертності внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС), тоді як різниці у показниках смертності від цереброваскулярних хвороб майже немає.
Дані статистики дозволяють стверджувати, що хвороби системи кровообігу в Україні на сьогодні є основною причиною передчасної смертності населення. Зовнішні причини і новоутворення посідають відповідно друге та третє місця.
Структура передчасної смертності від серцево–судинних захворювань, новоутворень та внаслідок зовнішніх причин в Україні та країнах Європейського Союзу
На відміну від України, у країнах Євросоюзу найвагомішою причиною передчасної смерті були новоутворення. Треба підкреслити, що значущість окремих причин смертності упродовж останніх років зазнала в нашій країні певних змін.
Так, якщо у 1989 р. у структурі передчасної смертності населення України новоутворення посідали друге місце, а зовнішні причини незначно їм поступалися (25,1 та 21,6%), то нині частка смертності від зовнішніх причин практично не змінилася, але перемістилася на друге місце.
Це пояснюється не тільки зниженням рівня смертності внаслідок новоутворень, а й підвищенням рівня смертності від зовнішніх причин: тобто частина людей помирає у відносно молодому віці від неприродних причин або внаслідок серцево–судинних захворювань.
Висновки невтішні: якщо рівень смертності всього населення від хвороб системи кровообігу (ХСК) утричі вищий порівняно з країнами Європейського Союзу, то передчасної – більш ніж у чотири рази. Взагалі ж серцево–судинна патологія має в нашій країні найбільшу значущість у формуванні смертності.

Проживання в Україні збільшує ризик передчасної смерті від хвороб системи кровообігу?
Рекомендаціями ВООЗ і Міжнародного товариства з гіпертензії (1999), проживання у країнах СНД було віднесено до додаткових чинників ризику смерті від серцево–судинних захворювань одночасно із загальновизнаними чинниками ризику. Так, в Україні порівняно з країнами Євросоюзу перевищення рівня передчасної смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) було більш істотним (у 4,6 рази), ніж унаслідок всіх причин (відповідно, у 2,9 рази).
Потрібно підкреслити, що передчасна смертність від серцево–судинних хвороб, які впродовж останніх років беззаперечно переважали серед основних її причин, практично постійно зростала, за винятком коротких проміжків часу (першого, що збігається з антиалкогольною кампанією середини 80–х років ХХ ст., другого – незначного зниження після піку 1995 р.), залишаючись при цьому втричі вищою від загальноєвропейського рівня, тоді як у країнах ЄС спостерігалося невпинне зниження її показника.
Сьогодні передчасна смертність від хвороб системи кровообігу в Україні є ненабагато нижчою рівня 1995 року – найгіршого за всіма медико–демографічними показниками року останніх десятиріч. Однак, якщо в колишніх країнах соціалістичного табору, які також на початку 90–х років переживали соціально–економічні трансформації, показники передчасної смертності від хвороб системи кровообігу поступово зменшувались, наближаючись до рівня розвинених європейських країн, то в Україні (як і у Російській Федерації і дещо менш істотно – у Білорусі та Казахстані) спостерігалось погіршення ситуації.
Якщо у 1991 р. у трьох сусідніх близьких за природно–кліматичними умовами країнах – Україні, Польщі та Румунії, які мають спільні кордони, показники смертності від серцево–судинних захворювань були практично однаковими – на рівні 160–170 на 100 тис. населення, то на сьогодні, на відміну від ситуації в Україні, в двох останніх коефіцієнт значно зменшився.
Особливо цікавим є досвід сусідньої Молдови, яка домоглась скорочення смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) з 185,9 у 2005 р. до 155,3 у 2008 р., і пов’язує це досягнення з введенням норми забезпечення всіх хворих на АГ антигіпертензивними препаратами (переважно генериками) за кошти державного медичного страхування.

Серцево–судинні захворювання загрожують молодим?
При більш детальному вивченні явища високої серцево–судинної смертності в Україні з’ясовується, що основним внеском у зростанні її показників стало збільшення рівня смертності у найбільш продуктивному віці 30–59 років, тобто віці, коли людина закінчила базову освіту, набула певного досвіду, і, відповідно, більше може віддавати суспільству. Саме населення цього віку більшою мірою формує національний продукт, несе відповідальність за утримання дітей, людей похилого віку і непрацездатних.
Виявляється, що українці вмирають унаслідок серцево–судинних захворювань значно раніше від громадян Європейського Союзу: так, українські чоловіки відносно молодого віку (30–44 роки) помирають в 6 разів частіше, ніж їх однолітки з країн ЄС, причому показник ненабагато відрізняється від такого в групі на 15 років старших європейців (відповідно 171,7 та 181,6 на 100 тис. осіб).
На думку експертів, однією з причин надмірно високої смертності від хвороб системи кровообігу в Україні може бути практика, відповідно до якої випадки раптової смерті через інші причини, які важко було визначити ретроспективно, реєструються як випадки смерті від хвороб системи кровообігу.

Аналіз факторів, що впливають на зменшення захворюваності на хвороби системи кровообігу
Зазначимо, що не так давно (у 1989 р.) в ЄС питома вага хвороб системи кровообігу в структурі передчасної смертності була більш ніж удвічі вищою.
Зниження смертності у країнах Європи пов’язане, передусім, з успішною реалізацією заходів щодо упровадження здорового способу життя і формування у населення більш відповідального ставлення до свого життя та самозберігаючої поведінки, і, відповідно, зменшення негативного впливу таких факторів ризику хвороб системи кровообігу, як тютюнокуріння, недостатня фізична активність, артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину і цукру в крові, надмірна вага тощо.
Загальновизнаною стратегією боротьби з передчасною смертністю від хвороб системи кровообігу є сформульована Всесвітньою організацією охорони здоров’я концепція факторів ризику, якою основна увага надається попередженню виникнення хвороби або її ускладнень.
За даними фахівців ВООЗ, високий артеріальний тиск обумовлює в Україні 36,3% всіх смертей, а тютюнопаління – 14,8%. Якщо в організації первинної профілактики вирішальна роль належить державі, то у здійсненні вторинної основна роль відводиться медичному закладу і медичним працівникам.
Які питання треба вирішити, щоб досягти зменшення смертності від серцево–судинних захворювань в Україні
У 2010 році в Україні завершилась 10–річна Національна програма боротьби з артеріальною гіпертензією, проте її влив на показники смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) не досяг очікуваних результатів.
Головними причинами недостатньої ефективності програми стали відсутність цільового державного фінансування її виконання на рівні ланок первинної та вторинної медичної допомоги, відсутність ефективного реформування та недостатність фінансування всієї медичної галузі, подальше зниження якості та доступності медичної допомоги населенню, особливо у сільській місцевості, фактична відсутність будь–яких системних та послідовних заходів первинної профілактики за межами медичних закладів.
Незважаючи на рекомендації вітчизняних експертів про нагальну необхідність продовження програми боротьби з артеріальною гіпертензією та її цільове державне фінансування, вказана проблема українським урядом досі не розглянута.
Зменшення негативного впливу чинників ризику є одним із основних шляхів зниження смертності від хвороб системи кровообігу (насамперед передчасної), і, відповідно, збереження трудового потенціалу країни, позитивним внеском у збільшення очікуваної тривалості життя в Україні.
Основним напрямом реалізації політики, спрямованої на протидію факторам ризику серцево–судинних захворювань, є організація скоординованої міжсекторальної взаємодії з всіма зацікавленими сторонами на тлі поінформованості та активної участі громадськості у здійснюваних заходах, практичного втілення пріоритету принципу профілактики, покращання обізнаності широкого загалу щодо чинників ризику і можливостей запобігання їх дії одночасно зі створенням державою умов для реалізації засад здорового способу життя та своєчасної кваліфікованої допомоги медичних працівників у зниженні небезпечного впливу факторів ризику, сприяння вихованню відповідального ставлення до здоров’я.

 Серцево-судинні захворювання
Серцевий м'яз уражений інфарктом
Ішемічна хвороба серця (ІХС)— захворювання, яке характеризується порушенням кровопостачання міокарду внаслідок пошкодження коронарних артерій. Ішемічна хвороба серця, переважно зумовлюється атеросклерозом. Внаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується. Порушення кровоплину в коронарних судинах, призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза. Внаслідок припинення кровопостачання серцевого м'яза в зоні ураженої артерії гинуть (некротизуються) його окремі ділянки.
Раптова коронарна смерть.
Стенокардія.
Інфаркт міокарда: Гострий інфаркт міокарда — некроз ділянки серцевого мяза (міокарду) внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці.
Кардіосклероз
Безбольова форма ішемічної хвороби серця.
Гостра емболія легеневої артерії
Артеріальна гіпертензія.
Дисліпідемії
Кардіоміопатія буквально означає «хвороба серцевого м'яза». Це погіршення моторної функції міокарду (тобто, серцевого м'яза) з будь-якої причини. Люди з кардіоміопатіями, звичайно піддаються небезпеці аритмії та раптовій серцевій смерті.

 http://amn.net.ua/ukr/news/events/3547

 http://medstrana.com/articles/1639/

 http://uk.wikipedia.org/wiki/Серцеві_хвороби