ЗДОРОВ'Я. ЕКОЛОГІЯ. Вплив навколишнього середовища на здоров’я населення (короткий аналітичний огляд)

  

Шекера О.Г., доктор медичних наук

Загальновизнаним сучасним суспільством стало запропоноване Всесвітньою організацією охорони здоров'я розуміння здоров'я як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутності хвороб або фізичних недоліків. 

Коли мова йде про популяційне здоров’я, тобто здоров’я населення та окремих його груп, треба мати на увазі, що єдиного критерію, за яким можна визначити стан здоров’я населення, наприклад, регіону, країни, міста, району, області немає. В цьому разі в світовій статистиці прийнято використовувати комплексний підхід до визначення поняття «здоров’я» населення.

Під цим розуміють умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом показників:    

ЗАХВОРЮВАНОСТІ;  ДЕМОГРАФІЧНИХ (народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя); ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ; ІНВАЛІДНОСТІ; ЧАСТОТИ ДОНОЗОЛОГІЧНИХ СТАНІВ.

У формуванні рівня здоров’я населення велику роль відіграють так звані фактори ризику. Фактором ризику хвороби чи смерті є ендогенний або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті. Важливим аспектом медицини є відповідь на питання: від яких факторів залежить здоров’я людей.

За класифікацією американського вченого РОББІНСА, фактори, що впливають на здоров’я, можна розділити на 4 великі групи: СПОСІБ ЖИТТЯ; БІОЛОГІЧНІ; СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА; ОБСЯГ І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.

Перше місце за впливом на здоров’я населення в сучасних умовах відіграють фактори способу життя, на них припадає більше ніж 50 відсотків.

Із способом життя пов’язують такі поняття, як рівень життя (структура, рівень матеріальної забезпеченості в розрахунку на людину), якість життя (вимірювані параметри, що характеризують ступінь матеріальної забезпеченості людини), стиль життя (психологічні, індивідуальні особливості поведінки), уклад життя (національний, суспільний порядок, побут, культура).

Серед провідних факторів способу життя, що негативно впливають на здоров’я, слід назвати такі: паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідливі умови праці, стреси, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, вживання наркотиків; неміцна, неповна чи багатодітна родина; надмірний рівень урбанізації тощо.

На другому місці за силою впливу на здоров’я знаходяться біологічні фактори (стать, вік, спадковість, конституція). На них припадає біля 20 відсотків.

Третє місце посідають фактори навколишнього середовища (стан повітря, води, продуктів харчування, ґрунту, рівень радіації). Вплив цих факторів становить біля 20 відсотків.

І нарешті, суто медичні фактори – лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заходи (щеплення проти інфекційних захворювань, якість лікування та обстеження хворих тощо) – лише на 10 відсотків визначають стан здоров’я.

З наведених даних можна зробити важливий висновок: найголовнішим напрямком зусиль по збереженню та зміцненню здоров’я населення є покращання способу життя людей і стану навколишнього середовища

В даному короткому аналітичному огляді розглянемо вплив забрудненого навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

В Україні загальне забруднення середовища зростає внаслідок збільшення обсягу побутових відходів, зростання міст як найбільш могутніх джерел забруднення, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Забруднення викликає зростання захворюваності і включає механізм добору на стійкість, що веде до зміни генофонду.

Як було зазначено вище, здоров'я людей на 20% залежить від стану навколишнього середовища, так як забруднювання навколишнього середовища приводить до росту всіх захворювань, і в свою чергу приводить до збільшення смертності.

Сьогодні в Україні:

високі показники загальної смертності і смертності від окремих причин, які значно перевищують показники для країн Євросоюзу (у 2 рази);

надзвичайно високі показники смертності населення в працездатному віці, які в 2-4 рази вищі за показники у розвинутих країнах;

різко виражений феномен чоловічої "надсмертності", коли смертність чоловіків у вікових групах 25-44 роки майже у 4 рази перевищує смертність жінок аналогічного віку;

триває неконтрольоване поширення епідемії туберкульозу та ВІЛ/СНIДу;

найвищий в Європейському регіоні рівень природного спаду населення, що веде до швидкої депопуляції населення;

стрімке постаріння населення.

Поряд з цим, однією з найгостріших проблем здоров'я населення України, на тлі значного поширення факторів ризику захворювань, є високий рівень захворюваності, інвалідності та смертності внаслідок хвороб системи кровообігу.

Смертність.

На сьогодні смертність від хвороб системи кровообігу зросла порівняно з початком 90-х майже у 1,5 рази (1991 р. – 671,7 на 100 тис. нас., 2004 р. – 991,4, 2011 р. – 1015,8). Серцево-судинні захворювання у всіх розвинутих країнах є основною причиною смерті, однак рівень її в Україні значно вищий, причому у відносно молодому віці, насамперед у чоловіків.

Смертність внаслідок онкологічних захворювань

Рівень смертності внаслідок онкологічних захворювань останні роки був відносно стабільним (2009 р. – 195,5; 2010 р. – 194,9; 2011 р. - 191,9 на 100 тис. населення). Однак викликає тривогу поширення онкологічних захворювань серед населення працездатного віку та значна частка захворювань, виявлених на пізніх стадіях.

Дитяча смертність

Особливо сильно забруднення навколишнього середовища впливає на показники дитячої смертності, тому що діти менш всього адаптовані до навколишнього середовища.

Інвалідність

Зберігається значний рівень загальної інвалідності. Кількість інвалідів сягає майже 2,5 мільйона чоловік.

Поширеність всіх захворювань

Високою є поширеність серед населення України всіх захворювань (у 2011 р. –168170,1 на 100000 населення), тобто в середньому на кожну людину припадає 1,7 зареєстрованих хвороб.

Хвороби органів дихання

Забруднення атмосфери приводить до збільшення захворювань органів дихання. В Україні смертність від хвороб органів дихання в основному знижувалася протягом останніх 25-30 років. Поліпшення можна пояснити зменшенням забруднення повітря – завдяки різкому спаду в промисловій сфері.

Пухлинні утворення

Забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування канцерогенами приводить до поширення пухлинних процесів. Несприятлива еволюція характерна, зокрема, для тих захворювань, що були відносно благополучними по смертності в середині 60-х років, наприклад, для раку кишечнику і прямої кишки в обох статей, для пухлин верхніх дихальних шляхів і рака простати в чоловіків, рака молочної залози в жінок. Нинішнє положення передвіщає подальше збільшення смертності від пухлин в Україні.

Серцево-судинні захворювання

Як вже відзначалося, аерозольне, хімічне забруднення атмосфери і смоги є основною причиною розвитку серцево-судинних захворювань. Серцево-судинні захворювання у всіх країнах світу займають серед причин смерті перше місце. В той же час, смертність від цього класу причин в Україні набагато вища, ніж в інших європейських країнах і, що особливо тривожно, збільшується протягом останніх 25-30 років, тоді як у цих країнах відбувається її безперервне скорочення.

Хвороби серця займають провідне положення серед серцево-судинних захворювань, визначаючи більше половини величини стандартизованого коефіцієнта смертності від усього класу серцево-судинних хвороб.

Смертність від хвороби судин мозку – другої основної групи серцево-судинних захворювань – безупинно зростає в Україні протягом останньої чверті XX ст. і початку  XXI ст. У 2011 р. стандартизований коефіцієнт смертності від хвороби судин мозку в Україні був у 5-6 разів вище, ніж у європейських країнах. Несприятливі зміни смертності від порушення мозкового кровообігу спостерігалися в багатьох країнах Східної Європи. І в першу чергу це пояснюється недостатньою якістю медичного обслуговування людей похилого віку, серед яких дана патологія зустрічається найчастіше.

Падіння очікуваної тривалості життя

Погіршення екологічних характеристик середовища приводить до скорочення очікуваної тривалості життя. Тільки за 2010 р. очікувана тривалість життя чоловіків зменшилася більш ніж на 3 роки, жінок – на 1,8 року і склала близько 59 років у чоловіків і близько 72 років у жінок. У 2011 р. скорочення очікуваної тривалості життя призвело до ще більш низьких її рівнів – 57,5 року в чоловіків і 71 року у жінок.

Особливо несприятливим було положення в чоловічого населення в сільській місцевості. Відзначимо, однак, що розрив у тривалості життя чоловіків, які проживають у містах і сільській місцевості, що був дуже великим до середини 80-х років (понад 3 роки), в останні роки значно скоротився (до 1,4 років у 2010 р. і 0,8 років у 2011 р.) у результаті випереджального росту смертності в містах, що пояснюється все більшим погіршенням екологічного становища.

ВІЛ/СНІД.

Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу охопила більшість регіонів України. В останні  роки збудник активно поширюється трьома відомими шляхами:

через кров (в основному серед споживачів ін'єкційних наркотиків);

під час статевих стосунків;

від матері до дитини.

В Україні найбільш уражені області, розташовані як на сході, так і на півдні країни (Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, АР Крим). Саме ці регіони лідирують і за кількістю споживачів наркотиків, і за рівнем захворюваності на гепатит В (інфекції, яка має спільні з ВІЛ шляхи передачі).

Туберкульоз. Мультирезистентний та ВІЛ-асоційований туберкульоз.

Протягом останніх років рівень захворюваності на туберкульоз збільшився у 3 рази (з 31,9 у 1990 р. до 90,9 на 100 тис. населення у 2011 р.), рівень смертності від туберкульозу – в 2,8 рази (з 8,1 у 1990 р. до 22,4 на 100 тис. населення у 2011р.). Зросла кількість тяжких і занедбаних форм туберкульозу, з'явилася нова проблема фтизіатричної галузі – розвиток мультирезистентного та ВІЛ-асоційованого туберкульозу.

Таким чином, негативний вплив поганої екології безпосередньо позначається на здоров’ї населення нашої країни. Перед населенням України постало завдання розумного, раціонального природокористування, що дозволить задовольнити життєві потреби людей у сполученні з охороною і відтворенням природного середовища. Людина як біологічний вид займає цілком визначене місце в екосистемах і біосфері в цілому, тому необхідно не допустити перевищення порогів стійкості екосистеми для того, щоб не викликати необоротних процесів у природі, здатних привести до її критичної деградації та знищення людства.

Тільки та держава може бачити своє майбутнє, яка здоров'я нації у плані вирішення ставить як найголовнішу соціальну проблему.