ЗДОРОВ'Я. Інтелект людини починає деградувати з 45 років??!

6 січня 2012

     Розум (лат. ratio; дав.-гр. ὁ νοῦς) — філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки. Вища форма творчої інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями і опирається на розкриття їхньої природи і змісту. У повсякденному сприйнятті «розумна істота» — це істота, що сприймає інформацію, мислить, навчається, володіє бажаннями й емоціями, що робить вільний вибір й демонструє доцільну поведінку. Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого-небудь.
     Філософські й наукові теорії розуму намагаються зрозуміти природу цієї психічної (або ментальної) діяльності, її характеристики, а також природу «Я» або ж суб'єкта, що володіє свідомістю й здійснює цю діяльність.
     На противагу розсудку — вищий рівень раціонального пізнання, якому властиві творче оперування абстракціями та рефлексією, спрямованість на усвідомлення власних форм та передумов, самопізнання.
     Розум властивий розумним істотам, зокрема людині розумній Homo sapiens.
     Одна з характеристик розуму — інтелект. Природний розум — закладена від народження здатність людини мислити.

     Інтелéкт — здатність свідомо виконувати розумові дії, як-от: систематизація, зіставлення, виокремлення, формування поняття, порівняння, поєднання, категоризація, організація, кількісний розрахунок, з'ясування причин і наслідків, характеризація, моделювання, пошук зв'язків та закономірностей, перебір варіантів, візуалізація, вербалізація, узагальнення, структурування, розбір, осмислення, позбавлення, регуляція і т.д.
     Людина застосовує інтелект для обробки наявної інформації, наприклад, з метою побудови або вдосконалення розуміння, позиції, стратегії, методу, правила, комбінації, відношення, пояснення, рішення, плану чи цілі.
     Інтелект пов'язаний з іншими внутрішніми властивостями людини, такими як сприйняття, пам'ять, мова, уява, самосвідомість, самоконтроль, характер, володіння тілом, творчість, інтуіція.
     Інтелект найчастіше спрямовується на вирішення питань облаштування побуту і відпочинку, професійну діяльність, міжособистісні стосунки та самовдосконалення.
     В повсякденному житті в сучасній розвинутій людині інтелект також проявляє себе у вигляді внутрішніх відчуттів і образів мислення, таких як відчуття реальності, часу, простору, себе, ритму, відповідальності, гумору, ситуації, прекрасного, небезпеки, захищеності, такту, комфорту, міри, справедливості, довіри, свободи, поваги, власної гідності та інших, і у вигляді аналітичного, образного, практичного, абстрактного, тактичного або стратегічного образу мислення.
     За походженням інтелект є сконцентрованим досвідом розв'язання проблем, надбаним людиною впродовж життя і успадкованим від попередніх поколінь.
     Інтелéкт (ро́зум) — сукупність розумових здібностей. За допомогою розуму людина:
вчиться, тобто здобуває нові знання та удосконалює свої розумові здібності;
(досягнутий рівень розумового розвитку)
розуміє мову та абстрактні ідеї;
обдумує бажаний для неї результат (проблеми тощо) та складає план по його досягненню, а потім безпосередньо здійснює заплановане, роблячи висновки (як зі своєї діяльності, так і діяльності інших) та удосконалюючи свій практичний досвід.

Інтелект людини починає деградувати з 45 років?!

Ознаки зниження інтелекту чи когнітивних здібностей можуть з'являтися вже до віку 45 років. Такі висновки дослідження, опублікованого в журналі British Medical Journal.
Вчені з Університетського коледжу Лондона виявили, що у жінок і чоловіків у віковій групі 45-49 років спостерігається зниження інтелекту на 3,9%.
Протягом 10 років вони проводили оцінку пам'яті, словникового запасу і здібності до сприйняття інформації у 7 тисяч чоловіків і жінок у віці від 45 до 70 років.
Попередні дослідження свідчили, що зниження інтелекту спостерігається починаючи з віку 60 років.
Проте нові результати показують, що ослаблення функцій мозку відбувається в набагато більш ранньому віці. Ці дані мають велике значення для розробки нових методів діагностики і лікування багатьох дегенеративних захворювань, у тому числі хвороби Альцгеймера.
Дослідники з Університетського коледжу обстежили з 1997 по 2007 роки 5198 чоловіків і 2192 жінок у віці від 45 до 70 років. Всі вони були державними службовцями.
Обстежувалися показники пам'яті, словникового запасу і здатності сприймати звукову і візуальну інформацію. При цьому враховувалися відмінності в рівні освіти.
Результати свідчать, що параметри когнітивної діяльності знижувалися у всіх категоріях, крім словникового запасу, причому це зниження прискорювалося з віком.
У чоловіків у віці 65-70 років зниження когнітивних здібностей склало 9,6%, а у жінок цієї ж вікової групи - 7,4%.
Професор Аркана Сінг-Ману з Центру досліджень з епідеміології у Франції, який очолює групу дослідників в Університетському коледжі, вважає, що отримані дані свідчать про те, що розвиток старечого недоумства є тривалим процесом і може займати два-три десятиліття.
"Нам належить тепер зайнятися вивченням того, які групи населення піддаються більшому ризику і яким чином можна сповільнити зниження інтелекту. Втручання на ранніх етапах можливо, а темпи розвитку цих захворювань залежать від шкідливих звичок типу куріння та рівня фізичної активності", - вважає професор.
Увага багатьох фізіологів усього світу залучено зараз до епідемії дегенеративних захворювань, до числа яких відносяться старече слабоумство, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона і безліч інших, що спостерігається в розвинених країнах, де населення швидко старіє.

 http://uk.wikipedia.org/wiki/Інтелект

 http://society.puls.kiev.ua/health/76562.html#1325875118