Енергоінформаційні методи досліджень психофізіологічної адаптації людини до стресових умов

М.Г. Маслова, Л.К. Куртсеїтов, В.Л. Володарський, А.П. Дебренюк

В сучасних умовах забруднення навколишнього середовища, електромагнітних і геопатогенних навантажень, соціально-політичних і економічних кризових явищ, на організм людини обрушується комплекс негативних чинників, які впливають на його психологічний і фізіологічний стан, самопочуття, поведінку, працездатність. Для стресових ситуацій характерна стрімкість подій, дефіцит часу, великі психологічні і фізичні навантаження, наявність чинників ризику для здоров’я і життя людини. Такі особливості стресових навантажень пред’являють підвищені вимоги до психофізіологічного стану людини, до адаптаційних можливостей її організму. Стресогенними можуть бути умови професійної діяльності у військовослужбовців, шахтарів, пожежників, водіїв важковантажних машин на далеку відстань, співробітників МНС та інших фахівців. Суттєві стресові реакції зумовлюють багато захворювань, особливо хронічних. Все це створює необхідність постійної саморегуляції гомеостазу і адаптаційних механізмів організму людини. Тому важливе значення має визначення стану психофізіологічної адаптації людини при відборі на роботу в екстремальних умовах, для надання допомоги у стресових ситуаціях (складання іспитів, розлучення, людські чи матеріальні втрати тощо), при лікуванні різної патології.

Для оцінки стану психофізіологічної адаптації, яка мобілізує організм на подолання стресу, необхідно визначити нервово-психічну стійкість, характер імунної реактивності, рівень енергетичних процесів, функціональний стан серцево-судинної, дихальної, вегетативної нервової системи. Сучасна медицина має достатньо великий арсенал методів дослідження якості функціонування тієї чи іншої системи організму людини. Однак для комплексної оцінки адаптаційних процесів ці методи потребують дослідження у декількох спеціалістів, вони дуже затратні за часом і за вартістю.

Застосування енергоінформаційних технологій дослідження психофізіологічної адаптації людини дозволяє, за порівняно короткий час (приблизно 60 хв.) отримати необхідну інформацію, яка не потребує розшифрування різних спеціалістів.

Енергоінформаційні технології дослідження стану здоров’я людини, імунітету, адаптаційних механізмів широко використовуються у Німеччині, Австрії, Ізраїлі, Росії та інших державах у практиці цивільних і військових спеціалістів [1, 2, 3, 4, 5]. В практиці військових і цивільних спеціалістів України різні енергоінформаційні технології оцінки функціонального стану людини застосовуються на протязі приблизно 14 років [6, 7, 8, 9, 10].

Матеріали і методи досліджень

За останні 10 років нами проведені більше 2 500 досліджень стану функціональних систем і психофізіологічного стану за допомогою енергоінформаційних методів у здорових військовослужбовців, виконуючих професійні обов’язки у звичайних умовах (120 чол.), у контрактників, які працювали у “гарячих точках” (320 чол.),у операторів відеодисплейних терміналів і хворих на різну патологію (1618 чол.).У деяких осіб дослідження проводилися неодноразово.

Для дослідження осіб у різних групах використовували сегментарну діагностику, квадрантні виміри, вегетативно-резонансний тест, цифровий аналіз біоритмів, електропунктуру, психологічне тестування (комп’ютерне, бланкове). Дані методи базуються на положенні про те, що будь-яка функціональна система організму, його тканини, органи, клітини являються джерелом електричних коливань (біоелектричних полів), які формують на поверхні тіла людини складну картину електричних потенціалів. Ці електричні коливання, які можна реєструвати спеціальними приладами, несуть об’єктивну інформацію про стан органів, систем, тканин організму [3]. Для обстеження людей застосовували комп’ютерні комплекси: БРТ–ПК–ИМЕДИС–ФОЛЛЬ і цифровий аналізатор біоритмів [11, 12].

Алгоритм досліджень був таким:

у військовослужбовців проводили психологічне тестування за допомогою тестів Айзенка–EPI, “Адаптивність”, в останні роки – комп’ютерного варіанту тесту “Тривожність”. Цивільним особам (хворим із різною патологією) психологічне тестування не проводили;

квадрантні вимірювання (КВ);

сегментарна діагностика (СД);

цифровий аналіз біоритмів (ЦАБ).

При необхідності дослідження доповнювали електропунктурними методами. Усім хворим, які лікувались у стаціонарі (клініка нетрадиційних і народних методів лікування ГВКГ МО України), проводилися стандартні клінічні обстеження (аналіз крові, сечі, рентгенографія тощо). Безумовно, при оцінці психологічної адаптації враховувалися дані зовнішнього огляду, вимірювання артеріального тиску, частоти пульсу, дихання.

Результати та їх обговорення

Дані психологічного тестування дозволили оцінити нервово-психічну стійкість військовослужбовців і виразити її за п’ятибальною шкалою. Для надійної діяльності військовослужбовців в стресових умовах нервово-психічна стійкість повинна бути на рівні 5–4 балів. Інформативність і прогностична цінність психологічного тестування за даною методикою була нами доведена при дослідженні миротворчого контингенту до та після виконання миротворчих завдань [13].

Відомо, що стан енергетичного забезпечення організму суттєво впливає на витривалість і працездатність, особливо в стресових умовах. За даними КВ і СД можна визначати енергетичний рівень, стан реактивності організму (нормергія, гіперергія, гіпоергія, астенія). Аналіз рівня енергетичного забезпечення у військовослужбовців різних вікових груп показав наступне (табл.1): вікова група 1820 років мала не дуже добрі показники енергетичного рівня. Найкращі показники спостерігалися у вікової групі 2130 років, яку складали військовослужбовці миротворчого контингенту.

Таблиця1.

Показники рівня енергетичного забезпечення

Вік досліджених (роки)

Рівень енергетичного забезпечення (кількість осіб в %)

Гіперергія

Нормергія

Гіпоергія

1820

15,4

30,8

53,8

2130

20,3

38,6

41,1

31 і старші

17,0

37,5

45,5

 

Дослідження за допомогою ЦАБ надає показники серцевої діяльності, вегетативного балансу, центральної регуляції, психоемоційного стану, а також інтегральний показник – рівень адаптації організму.

Комплекс енергоінформаційних і психологічних досліджень дозволяє визначити такі рівні адаптації організму: високий, середній, низький, зрив адаптації. За даними табл. 2 гірші показники адаптації в групі військовослужбовців 18–20 років, кращі – в групі 21–30 років. Отримані дані свідчать про взаємозв’язок рівня енергетичного стану і адаптації організму. Слід відзначити, що перша військова група складається з призовного контингенту, а дві інші – в основному з миротворчого, які проходили спеціальну фізичну і морально-психологічну підготовку.

Таблиця 2.

Рівень адаптації організму військовослужбовців

Вік досліджень (роки)

Рівень адаптації організму (кількість осіб в %)

Високий

Середній

Низький

Зрив адаптації

18–20

38,2

33,7

28,1

21–30

42,3

35,1

22,6

31 і старші

40,5

36,2

23,3

 

Аналіз результатів психологічного тестування і енергоінформаційних досліджень показав, що у осіб з високим рівнем тривожності і ознаками нейротизму частіше виявлялася гіперергія і сімпатікотонія. За даними ЦАБ у цих військовослужбовців виявлено швидке виснаження енергетичних ресурсів при дослідженні до і після фізичного навантаження. Крім того, у осіб з гіпоергією, парасімптікотонією, зниженим співвідношенням маси тіла до зросту, рівень адаптації був нижче ніж у інших.

Осіб, які мали низький рівень адаптації, включали в групу ризику дезадаптації і пропонували підготовку за спеціальною програмою. Якість підготовки цих військовослужбовців контролювали повторними обстеженнями енергоінформаційними методами, які можна вважати експрес-методами.

Цікаві дані отримані у офіцерів відеодисплейних терміналів (ВДТ). Стаж праці на ВДТ був 5–10 років, тривалість праці за добу складала 7–8 годин. У 10 з них виявлено електромагнітне навантаження 4 ступеня, геопатогенне обтяження 4 ступеню, що можна встановити тільки за допомогою вегетативно-резонансного тесту. Крім того, у даної групи осіб встановлено зниження рівня адаптації (до 50–60% за даними ЦАБ). Для зняття електромагнітного навантаження запропоновано дотримуватися режиму праці і перерв, спеціальні фізичні вправи, гігієнічні процедури. За допомогою біотензора і магнітного приладу обстежені робочі місця операторів ВДТ, після чого раціонально розставлені персональні комп’ютери та інші прилади з відеодисплеями, запропоновані заходи персонального захисту від електромагнітного і гепатогенного навантаження, а також засоби підвищення адаптаційних спроможностей організму. В подальшому, досліджена група спеціалістів виконувала рекомендації і працювала без особливих скарг на швидку стомленість, погане самопочуття наприкінці робочої доби.

Особливе значення мають дослідження психофізіологічної адаптації енергоінформаційними методами в діагностиці та лікуванні різних захворювань. Результати лікування 1618 пацієнтів енергоінформаційними методами в клініці нетрадиційних і народних методів лікування ГВКГ МО України докладно подано в матеріалах ХIII Міжнародної конференції по біорезонансній і мультирезонансній терапії [14]. В даній публікації вважаємо за необхідне звернути увагу на інший аспект лікування, який сприяє його ефективності, як правило, на тій самій апаратурі. Крім того, немає необхідності використовувати фармакологічні, фізіотерапевтичні та інші засоби лікування безліч захворювань. Крім встановлення основного діагнозу хвороби, визначали стан імунної системи, рівень адаптації загальної і окремих функціональних систем, стан вегетативного балансу і центральної регуляції (СД, ЦАБ). Дослідження встановило наступне: хворі з ознаками парасимпатікотонії, гіпоерергії, імунодефіциту, мали низький рівень адаптації. Лікування у них вимагало відновлення енергетичного рівня імунних і адаптаційних механізмів, що здійснювалося за допомогою резонансних, індукційно-частотних дій, біорезонансної гомеопатії. Така тактика сприяла більш швидкому одужанню хворих. Однак слід відмітити, що у хворих з імунодефіцитом, парасимптікотонією і гіпоергією лікувальний ефект був менш стійким, тому їм проводилися повторні недовгі курси лікування.

Значними перевагами енергоінформаційних технологій є економічна доцільність їх застосування, тому що діагностика й лікування проводиться корекція адаптаційних процесів в організмі хворих прискорює їх одужання.

Висновки:

1. Енергоінформаційні технології дозволяють дати якісну і кількісну характеристику енергетичному рівню, імунної реактивності, стану вегетативної і центральної регуляції і в цілому – стану психофізіологічної адаптації.

2. Для оцінки психофізіологічної адаптації людини розроблено раціональний алгоритм досліджень і необхідні критерії оцінки.

3. Застосування енергоінформаційних технологій у лікувальній практиці дозволяє покращити ефективність лікування за допомогою комплексу біорезонансних, індукційно-частотних дій, гомеопатичних резонансних препаратів на тлі корекції психофізіологічної адаптації під контролем її рівня в процесі лікування.