УКРАЇНА. Екологія Києва

Екологія Києва — стан і характеристики екосистеми міста Києва. Найбільш значущі складові екосистеми: повітряний басейн міста, міські та приміські джерела води, ґрунти міста.

Призначення земель

За даними на 2006 рік: 
Загальна площа Києва в адміністративних межах складає 835,6 кв.км, або 83,6 тис.га (0,14% території України); з них забудована територія складає 33,8 тис. га або 40,4%, з них землі житлової забудови займають 6,2 тис. га.
Під промисловими об’єктами зайнято 6,0 тис. га, громадськими будівлями 6,7 тис. га, вулицями, площами, набережними зайнято 5,0 тис. га, об’єктами транспорту 2,2 тис. га.
Зелена зона займає в загальних межах міста 56,3 тис.га.
Площа зелених насаджень загального користування складає 5,6 тис.га.
Водне дзеркало міста має площу 6,7 тис.га, в тому числі міські об’єкти водного господарства мають площу понад 2,3 тис.га.
Сільськогосподарські угіддя, багаторічні насадження, пасовиська в межах міста - 5,3 тис.га.

Забруднення повітря автотранспортом

Загальний рівень забруднення повітря в Києві становить вище середнього по Україні та оцінюється спеціалістами як високий.
Спеціалісти вирізняють у повітрі Києва більше двох десятків різних шкідливих домішок. Більш за все серед них діоксиду сірки, |оксиду вуглецю, діоксиду азоту, формальдегіду та звичайної пилюки. 
Головним забруднювачем повітря, за даними департаменту екологічного контролю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, є автомобілі. У Києві автомобільний транспорт дає 83,4 % усіх шкідливих викидів у атмосферу. Більшість автотранспортних засобів за викидами вихлопних газів задовольняє лише нормам Євро-2. Більша кількість автомобілей працює на низькооктановому бензині, в який додається потужніший Канцероген — Тетраетілсвинець. Вихлопні гази автомобілей особливо шкідливі для здоров’я, так як їх викид здійснюється безпосередньо у зону дихання людей — у безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху. 
Й без того висока концентрація діоксиду азоту у повітрі Києва, за даними спеціалістів Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, що перевищує норму більш ніж у два рази, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів — за рахунок більшого скупчення машин і певних погодних умов. 
В окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню щкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, концентрації домішок у повітрі можуть різко підвищуватися — виникає смог. 
Аналізи забруднення повітря (за 20 показниками) свідчить про те, що більше всього повітря забруднене з березня по серпень, при цьому пік припадає на травень-червень. 
Близько 80% машин експлуатується понад вісім років, тому не мають спеціальних прилаштувань для нейтралізації шкідливих речовин. 

Забруднення промисловими підприємствами

У Києві нараховується понад 1 тис. великих і середніх промислових підприємств, які закопчують небо з 24 тис. труб. 
Основні підприємства-забруднювачі Києва, у порядку зменшення показників: 
ТЕЦ-5
ТЕЦ-6
Дарницька ТЕЦ
Сміттєспалювальний завод «Енергія»
ВАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів»
БТ-1
БТ-2
Фармкомбінат «Борщагівка»
Київський склотарний завод
Дарницький вагоноремонтний завод
ЗАТ «Київський м’ясокомбинат»
Бортницька станція аерації
В останні роки у Києві розгорнулось масштабне будівництво і реконструкція. У процесі виробництва даних робіт виникає велика кількість пилюки. 

Зони забруднення повітря



Найбільш високий рівень забруднення повітря у Києві спостерігається у місцях, що прилеглі до автомагістралей та їх перетинів — на Московській, Ленінградській, Бессарабській, Харківській площах, вулицях О. Теліги, Ю.Гагаріна, Набережно-Хрещатицькій, проспекті Возз’єднання, Харківському шосе, бульварах Дружби Народів, Лесі Українки. 
Найчистіше повітря у Гідропарку, на проспекті Науки і в Національному експоцентрі України. 

Водойми 

Річки і понад чотириста озер і ставків займають 8% території Києва. Основним водним ресурсом міста є Дніпро. В межах міста ширина Дніпра 400-600 м, глибина 6-12 м; на мілинах ширина 800-1000 м, глибина 4-5 м. Льодостав триває з кінця листопада до початку березня [2].
Територією Києва протікають також Либідь, Сирець, Віта (праві притоки Дніпра), Горенка, Нивка (Борщагівка) (притоки Ірпеня), а також кілька більш дрібних річок (Глибочиця, Котурка, Куриний Брід, Дарниця, Совка) та струмків (Буслівка, Кловський, Скоморох, Киянка, Кадетський Гай, Кудрявець, Голосіївський). В центральній частині міста більшість річок і струмків взято у колектор В цілому водні об’єкти на території міста займають площу 6,7 тис. га [2]. 
Підвищенню рівня підземних вод сприяє забудова місцевостей, прокладка транспортної та іншої інфраструктури. Підтоплені ділянки вздовж Либеді, низовини Подолу, райони Глибочицького яру і ДВРЗ. Вода з’являється у підвалах, розмиває стіни будинків [2]. 
Гідрологічний режим Дніпра визначається станцією «Київ» (Гідропарк). Безперервно реєструються рівень води, її температура заміряється двічи на добу. 

Питна вода

За даним Управління екологічної безпеки Києва, забір «свіжої води питної якості» у місті - близько мільярда кубометрів на рік. Основними постачальниками столичного водогону є Деснянський і Дніпровський водозабори. За даними екологів, Дніпро і Десна у межах міста відносяться до III класу - «помірно забруднена вода», а у деяких місцях - до IV класу - «брудна вода».
Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння людського організму; навіть нікчемні частки тритія пригнічують життєдіяльність у цілому; солі алюмінія навіть у самих малих дозах викликають у дітей розумову відсталість. 

Стан водогонів і каналізацій

Поверхневі стічні води відводяться мережею колекторів дощової каналізації у Дніпро через 80 випусків, ще 52 підключені до Либеді і Сирцю.
Водогонні та каналізаційні мережі Києва суттєво зношені й знаходяться у жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водогонних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, введені в експлуатацію у 1872 року. Деякі з старих труб не приводилися до ладу більш як 50 років. 
Такий стан водогонної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи – затоплення столиці. Щоби запобігти цьому, необхідно негайно замінити майже чверть (22%) міської водогонної мережі. А це - 824 км комунікацій. 
Друга проблема, яка може призвести до екологічної катастрофи на національному рівні, - це стовідсоткова зношеність Бортницької станції аерації. Подальша експлуатація станції може стати причиною техногенної аварії. Використання існуючих мулових полів може призвести до прориву дамби, оскільки фактичний обсяг осадів вже в кілька разів перевишує проектне навантаження. Ті відходи, які утворюються в наслідок роботи об’єкту, вже нема куди вивозити. Майданчики мулових полів розраховані максимум на 3,5 млн. кубометрів відходів, а зараз там знаходиться вже понад 8,5 млн. кубометрів. 

Зелені насадження



Місто оточене майже суцільним кільцем лісів. На півночі, північному-заході та заході (зона змішаних лісів) розташовані хвойні і широколистяні, у лісостеповій зоні - широколистяні ліси. Боліше половини території Києва займають природні та штучні лісопарки та парки, зелені насадження загального користування та водойми. Основою системи зелених насаджень міста є унікальний водно-зелений діаметр довжиною в 30 км і шириною 1,5-5 км, який включає акваторію Дніпра з островами, прибережні парки і лукопарки. Біля Дніпра зустрічаються «клаптики» дубових лісів, де є дерева з діаметром понад 2 м [2], окремі дуби віком понад 100 років трапляються і в інших місцях.
Понад 25 видів рідкісних рослин, які ростуть в Києві, занесені до Червоної книги України. 

Небезпечні рослини

Слід обережно тсвитися до 44 видів рослин, що викликають стійкі та важко виліковні полінози. Від самого відомого з «паразитів» - амброзії полинолистої - осіння сінна лихоманка й астматичні загострення. На карті фітобіологічних забруднювачів очагами цієї небезпеки рясно вкрито Лівобережжя (окрім Троєщини і Воскресенки). На Правому березі забруднювач росте, в основному, на Звіринці та у Біличах. Чисті від шкідливих рослин Борщагівка, Оболонь, центр міста [2].

Фауна Києва

В межах Києва мешкає не одна тисяча видів тварин, хоча дослідження фауни ще не завершені. На початку 1970-х років з 259 видів, занесених до Червоної книги, в Києві жили 83. Сьогодні цей список удвічи коротший. Причина - збільшення забудованих територій та антропогенне навантаження на місцевість. 
Деякі живі істоти призвичаїлися до міст і не можуть існувати поза цивілізацією. Наприклад, багатоніжки прилаштувалися до життя у панельних будинках, де полюють на невеликих павуків, тарганів і мух. Адаптувалися до мешкання у мегаполісі жаба озерна і ропуха зелена. 
У Києве гніздяться понад 110 видів птахів - майже третина пташиного світу України. Стільки ж птахів з’являється під час осіннього перельоту. Майже всі птахи під охороною. На горищах в центрі гніздяться маленький сокіл - чеглик, а білу плиску можно побачити навіть на тротуарах старого міста. За останні 30 років набагато меньше стало солов’їв. 
Серед тварин столицы - 48 видів ссавців, які ведуть переважно нічний спосіб життя. Це - їжаки, кроти, землерийки. Символом міста можно вважати білку. Залишилося всього 10 видів летючих мишей (частина з них занесена до Червоної книги). Багато пацюків, що мешкають у підземних переходах, смітниках і підвалах. Вони є носіями небезпечних захворювань. 

Побутові відходи

Великою проблемою Києва є звалища, розташовані навколо міста. На звалищах накопичується велика кількість відходів, в тому числі ксенобіотиків, які не утілізуються природним шляхом (токсичні полістіроли, поліетилени, пластмаси). В наслідок відбувається забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, водойм, що розташовані поблизу. На звалищах масово збираються птахи, які розносять інфекції із звалищ по всьому місту.

Радіаційна обстановка

Київ зазнав забруднення продуктами викидів аварії на Чорнобильській АЕС. З того часу ведеться спостереження радіаційного фону, який на сьогодні майже нормалізувався. Окрім цього, існує декілька джерел можливого забруднення, як-то ядерний реактор в Інституті фізики.

http://wek.kiev.ua/uk/Екологiя