НАУКА. АЗЕРБАЙДЖАН. Національна акаде́мія на́ук Азербайджа́ну

Національна акаде́мія на́ук Азербайджа́ну — вища наукова установа Азербайджану.

Засн. у березні 1945 на базі Азерб. філіалу АН СРСР (існував з 1932); місцеперебування — Баку.

Перший президент — Ю. Г. Мамедалієв. Нинішній президент — М. К. Керимов 

До складу АН входить 21 наук. установа, в т. ч. 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і видавництво.
В складі НАНА (2007) — 57 акад. і 104 член-кореспондент.

Проблематика досліджень

Головне місце в роботах вчених Азербайджану займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і зрошувальних робіт, гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і тварин.

Особливе місце в планах науково-дослідних робіт приділяється питанням нафтохім. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохім. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін. Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.

Президія Академії наук Азербайджана