АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВИХ АСПЕКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

7-8 квітня 2011 р. в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця в рамках 170-річчя закладу відбулася Міжнародна науково-практична конференція до Всесвітнього дня здоров’я

1,3О.Г. Шекера, 1О.І. Висоцька, 1,3О.О. Шекера, 1Г.М. Виноградова, 1Р.І. Стасула, 2Н.А. Острополець, 4М.М. Яровий

1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2Міністерство охорони здоров’я України, 3Міжнародна громадська організація «Здоров’я суспільства», 4Поліклініка № 3 Шевченківського району м. Києва

          Актуальність вивчення основних стратегії розвитку системи охорони здоров’я України обумовлена прискореною еволюцією сучасних цивілізаційних процесів як в містах, так і в сільській місцевості, які вимагають зміцнення здоров’я населення України, як загальнонаціонального завдання. Разом з тим, існуюча в нашій державі структура організації та управління охороною здоров’я недостатньо адаптована до сучасного господарського, економічного та правового стану розвитку України. Це у свою чергу негативно позначається на здоров’ї нації в цілому. Одними з найбільш проблемних і дискусійних питань суспільного життя країни є фінансові аспекти державної політики реформування охорони здоров’я, які об’єктивно спричиняли й продовжують спричиняти ускладнення в медичному обслуговуванні населення країни, що порушує конституційне право людини на охорону її здоров’я. 

Мета дослідження: обґрунтувати системні заходи медичного забезпечення населення на основі оптимізації систем фінансування та регулювання зростання потреб та видатків на медичну допомогу з урахуванням процесів реформування охорони здоров’я України. Основними завданнями дослідження є:

1) здійснити аналіз світового та вітчизняного досвіду щодо систем медичного забезпечення громадян та обґрунтувати подальші напрямки її розвитку в нових соціально-економічних умовах;

2) вивчити стан чинної нормативно-правової бази з фінансових аспектів державної політики реформування охорони здоров’я та медичного забезпечення громадян України;

3) встановити шляхи оптимізації фінансування системи охорони здоров’я та медичного забезпечення громадян України.

Матеріали та методики дослідження. У процесі дослідження використовувались методи семантичної оцінки наукових документів, прогнозування, спостереження, порівняння, системного аналізу.

Результати дослідження та висновки. Значні трансформаційні зміни у різноманітних аспектах фінансування галузі охорони здоров’я України очікуються, враховуючи те, що майбутня модель системи охорони здоров'я, по-перше, плануватиметься на принципах бюджетної і страхової медицини, що набуде особливу актуальність з введенням Закону України “Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування ”. По-друге, - на запровадженні економічно найефективнішої моделі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної медицини, яка є одним із пріоритетних напрямків реформи галузі охорони здоров'я України.

Наслідком складної соціально-економічної ситуації в країні стало стримування зростання рівня потреб та видатків на медичне забезпечення населення. Традиційна практика дозволяє підійти до вирішення проблеми шляхом переходу до складання фіксованих бюджетів для системи охорони здоров’я або до її основних підсекторів, виходячи з поставлених цілей і економії ресурсів. Орієнтуючись на принципи, на яких будуються системи охорони здоров'я в країнах Європи, і з метою сприяння започаткуванню поступового переходу від командно-адміністративної моделі фінансування та управління охороною здоров'я до контрактної моделі фінансування та управління галуззю, як більш ефективної та прозорої, орієнтованої на реальні потреби пацієнтів, рекомендується наступне:

1. Забезпечити оптимізацію мережі державних і комунальних медичних закладів, приведення її у відповідність до реальних медичних потреб населення.

2. Прискорити розробки та затвердити єдині державні тарифи на медичні послуги, що підлягають закупівлі за державні кошти в рамках державних гарантій забезпечення населення безоплатною медичною допомогою, а також єдиної уніфікованої методики оцінки вартості медичних послуг.

3. Організувати підготовку сучасних управлінських кадрів, здатних забезпечити здійснення зазначених вище перетворень у системі охорони здоров'я та управління нею на всіх рівнях в нових умовах господарювання.

4. Прискорити вирішення питання про розробку, затвердження й запровадження в практику уніфікованого державного класифікатора медичних послуг.

5. Забезпечити постійне вдосконалення клінічних протоколів та стандартів якості медичних послуг, що надаються населенню, враховуючи необхідність використання при цьому принципів доказової медицини.

6. Забезпечити збільшення коштів, які виділяються на охорону здоров’я, за рахунок перерозподілу витрат державного бюджету, диференційованого  підвищення податків або запровадження нових внесків у системі соціального страхування.

7. Забезпечити стримування витрат шляхом впливу на попит і пропозицію медичних послуг, а саме встановлення конкурентних відносин між виробниками послуг державного сектора, встановлення граничного рівня для загальних витрат або встановлення глобальних бюджетів для виробників послуг, контролю витрат на забезпечення людських ресурсів та на матеріальне забезпечення надання медичних послуг, впровадження більш ефективних систем надання медичних послуг в сфері первинної медико-санітарної допомоги, регулювання використання сучасних медичних технологій та ін.

Таким чином, запропонований комплекс заходів дозволить впроваджувати поступові позитивні зміни у системі медичного обслуговування, зробить процес цих змін реальним й незворотнім, дозволить регулювати зростання потреб та видатків на послуги з охорони здоров’я і повинен бути підтриманим органами державної влади та місцевого самоврядування, медичною громадськістю в інтересах здоров'я нинішнього та майбутніх поколінь українського суспільства.