РОЛЬ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНГРЕС З МЕДИЧНОГО ПРАВА, БІОЕТИКИ І СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ

14-15 квітня 2011 року

м. Київ, вул. Володимирська, 57, Будинок вчителя








 

 

Шекера Олег Григорович, доктор медичних наук, доцент, магістр державного управління,  Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна 

Царенко Анатолій Володимирович, кандидат медичних наук, доцент, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Шекера Оксана Олегівна, кандидат медичних наук

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

 Сьогодні, реформування охорони здоров’я в державі йде повільно і не ефективно. Однією з основних причин незадовільного стану справ є те, що не вирішується комплекс юридичних, економічних, організаційних питань з врахуванням психологічного фактора – готовності до сприйняття такої системи лікувально-профілактичної допомоги медичними працівниками і пацієнтами.

Однією з основних причин незадовільного стану справ у системі охорони здоров'я в Україні, що, серед іншого, характеризується низькою якістю та зменшенням доступності медичного обслуговування для населення, низьким рівнем оплати праці медичних працівників, значним поширенням тіньової оплати послуг у секторі охорони здоров'я тощо, є хронічний дефіцит фінансування. Разом з тим, не менш важливе значення в спричиненні цих проблем системи охорони здоров'я України мають недостатньо ефективні розподіл та використання наявних ресурсів і контроль за витратами. Найефективнішим способом стримування витрат на охорону здоров’я є складання фіксованих бюджетів для системи охорони здоров’я чи для її основних підсистем виходячи з поставлених цілей.

У зв'язку з цим, беручи до уваги цінності, на яких будуються системи охорони здоров'я в Європейському регіоні, принципи управління процесом їх реформування та стратегічні євроінтеграційні наміри України одним із шляхів стабілізації ситуації та поступового виходу з демографічної кризи, поруч з покращанням рівня життя населення, є реформування системи охорони здоров’я на основі превентивної парадигми, збільшення фінансування та складання фіксованих бюджетів для системи охорони здоров’я чи для її основних підсистем, виходячи з поставлених цілей, впровадження сучасних профілактичних стратегій, які покликані попередити та усунути причини розвитку багатьох хронічних неінфекційних захворювань, а також широка участь громадськості щодо формування державної політики України за цими напрямками.

Крім того, сьогодні, реалізуючи нормативно гарантоване право на участь громадськості в охороні здоров’я, враховуючи реалії медичної і юридичної практик, актуальним видалось створення Міжнародної громадської організації – міжнародної асоціації «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА» (далі – Організації).

Головними напрямками діяльності Організації буде:

- задоволення та захист законних соціальних, медичних, екологічних, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів своїх членів та сприяння зміцненню розвитку дружби всіх народів, а також сприяння взаєморозумінню й всебічному співробітництву між ними;

- здійснення на національних рівнях моніторингу рівня здоров’я (санологічного моніторингу) населення та розробка на підставі аналізу його результатів рекомендацій для органів державної влади стосовно оптимізації та санологічної доцільності управлінських рішень, розробки та реалізації державної та регіональної політики, спрямованої на формування, збереження та зміцнення здоров’я різних категорій населення;

- забезпечення фахової громадської експертизи національних законодавчих баз в галузі охорони здоров’я, вплив на формування державної політики України та інших країн в цій царині.

І останнє, Організація зможе не лише проводити фахову громадську експертизу як національної, так і зарубіжних законодавчих баз в галузі охорони здоров’я, екології та впливати на формування державної політики у цій царині, а й очікувати на врахування результатів своєї діяльності у державних документах.