ІННОВАЦІЇ. РОСІЯ. УКРАЇНА. Імпортозаміщення на фармринку Росії та України: способи реагування іноземних компаній

Марія Баранович,
юрист юридичної компанії «Правовий Альянс»

Як свідчить практика, великі міжнародні фармацевтичні компанії не залишаються осторонь змін державної політики Росії та України, спрямованої на імпортозаміщення, та вживають заходів із метою утримання й зміцнення своїх позицій на споживчому ринку цих держав. Спостерігається загальна тенденція щодо скорочення виробничих потужностей в Європі та перенесення їх у країни, що розвиваються, у тому числі і країни СНД. Деякі іноземні виробники докладають зусиль для заміщення імпортних лікарських засобів виробленими в Росії чи Україні.

Російська Федерація

У Росії основні пріоритети фармкомпаній останнім часом змінилися в бік створення виробництв «з нуля». Раніше в країні відкривалися переважно підприємства «пакувального» виробництва, на яких фасували та маркували завезені в країну лікарські засоби. Проте ця практика не сприяла розвитку інноваційного фармацевтичного бізнесу, запровадженню новітніх технологій та навчанню персоналу. Нині Росія фактично змінила правила гри, оголосивши, що преференції будуть отримувати вітчизняні виробники лікарських засобів, які здійснюють виробництво повного циклу. Таку зміну довелося враховувати іноземним компаніям, які прагнули завоювати частину ринку.

Ще у 2009 р. компанія «Nycomed» заявила про свої наміри протягом наступних 5 років інвестувати 65–75 млн євро в будівництво сучасного фармацевтичного заводу в Російській Федерації, який вироблятиме лікарські засоби для країн СНД. Будівництво було розпочато в червні 2010 р. Ураховуючи той факт, що в березні 2011 р. будівництво зовнішнього контуру завершили, «Nycomed» сподівається випускати готову продукцію вже в 2013 р., а не в 2014 р., як планувалося раніше. Завод спеціалізуватиметься на виробництві стерильних розчинів та препаратів-генериків.
Наприкінці 2010 р. компанія «Novartis» підписала з урядом Санкт-Петербурга меморандум про наміри інвестувати в будівництво виробничого підприємства повного циклу 500 млн дол. США протягом 5 років.
Компанія «AstraZeneca» почала будівництво заводу з виробництва препаратів для лікування соціально важливих захворювань: серцево-судинних, онкологічних, психіатричних, респіраторних. На першій стадії буде створено пакувальне виробництво, а вже до 2015 р. здійснюватиметься повний цикл виробництва лікарських засобів. Компанія планує зробити масштабні інвестиції в розвиток російського фармацевтичного сектору: як у виробництво, так і в наукові дослідження.

Мають намір створити своє виробництво в Росії і такі компанії, як «Berlin-Chemie/Menarini Group» та «Novo Nordisk». Так, остання компанія планує побудувати високотехнологічний завод із загальним обсягом інвестицій близько 100 млн дол. США для виробництва сучасних інсулінів. На підприємстві буде здійснюватися приготування з активної субстанції, заповнення картриджів, а також виробництво одноразових ін’єкційних систем.
У квітні 2010 р. французька компанія «Sanofi-Aventis» уклала угоду про купівлю заводу з виробництва інсуліну в Росії у польської «Bioton Vostok» (Польща). Нині компанії належить 51% акцій ЗАТ «Санофі-Авентіс Восток», яке є власником заводу. «Sanofi-Aventis» надалі передбачає збільшення своєї частки в праві власності на завод. Із вересня 2010 р. запущено лінію з пакування, при цьому субстанцію постачають із Німеччини. Повний цикл виробництва запланований на 2012 р. Крім того, на заводі буде розпочато упакування онкологічних препаратів.
Компанією «Roche» підписано угоду про передавання прав на використання ліцензій, знань та технологій із Центром високих технологій «ХімРар», при цьому «ХімРар» отримав право на розробку нових потенційних лікарських засобів проти СНІДу.
«Pfizer» уклала з біофармацевтичною компанією НВО «Петровакс Фарм» договір, за умовами якого передає технології виробництва повного циклу. Так, пневмококова вакцина компанії «Pfizer» буде вироблятися на заводі російської компанії в Московській області.
«GlaxoSmithKline» та російський виробник лікарських засобів «Біннофарм» оголосили про створення стратегічного альянсу з метою організації виробництва вакцин у Росії. Згідно з договором, «GlaxoSmithKline» забезпечить передавання технологій виробництва інноваційних вакцин, аудит виробничих процесів та навчання персоналу компанії «Біннофарм» відповідно до міжнародних стандартів якості GMP.
Індійська фармацевтична компанія «Lupin Pharmaceuticals Inc.» розглянула можливість інвестування до 50 млн дол. США в будівництво заводу в Росії до 2014 р. Як очікується, новий завод буде виробляти переважно протитуберкульозні та галенові лікарські засоби, антибіотики класу цефалоспоринів. Значну частину продукції майбутнього заводу закуповуватиме уряд Росії для поставок у лікарні та інші медичні заклади. Російські аналітики вважають, що будівництво власного заводу дасть змогу компаніям отримати преференції для своєї продукції під час державних тендерів, так як іноземні фармацевтичні компанії, які вже мають виробництво в Росії, матимуть право продавати свої ліки з 15% націнкою. До речі, у компанії «Lupin Pharmaceuticals Inc.» вже є контрактне виробництво в Москві на базі заводу ЗАТ «Московська фармацевтична фабрика» («Мосфарма»).
Отже, у Росії іноземні фармацевтичні компанії обирають різні стратегії локалізації в умовах державної політики імпортозаміщення, а саме:
будівництво власних заводів, передусім для пакування лікарських засобів (остання стадія виробництва), а згодом — повного циклу їх виробництва (крім основної діючої речовини);
придбання вже існуючих заводів із передаванням своїх передових технологій та навчанням персоналу відповідно до правил GMP;
передавання прав інтелектуальної власності;
передавання технологій виробництва повного циклу;
створення стратегічного альянсу з метою організації виробництва.

Україна

У листопаді 2007 р. болгарська фармацевтична компанія «Sopharma» купила 74,1383% акцій українського фармацевтичного виробника ВАТ «Вітаміни» (Умань, Черкаська обл.), виробничі потужності якого становлять приблизно 10 млн дол. США, а через рік стала власником 99,5587% акцій цього підприємства.
Варто зазначити, що в Україні «з нуля» вже було побудовано два фармацевтичних підприємства — НВОКЦ «Макс-Велл» та ТОВ «Кусум Фарм».
Спільне українсько-індійське підприємство ТОВ «Кусум Фарм» спроектувало та побудувало «з нуля» відповідно до сучасних стандартів новий завод у Сумах, площа якого — 5,4 га. Будівництво розпочали в 2005 р. після придбання об’єкта незавершеного будівництва, а в серпні 2009 р. завод було введено в експлуатацію.
Наприкінці 2010 р. ще одна індійська фармацевтична компанія «GenomBiotech» вирішила налагодити виробництво лікарських засобів в Україні та почала пошук земельної ділянки під будівництво майбутнього заводу в Сумській обл. Як підтвердив губернатор Сумщини, представники компанії вже проводили переговори з адміністрацією щодо виділення земельної ділянки. Індійська компанія зацікавлена в отриманні 5 га землі для будівництва своїх виробничих потужностей.
Як зазначають експерти, важко оцінити загальну вартість будівництва фармацевтичного заводу в Україні, оскільки вона залежить від індивідуальних особливостей кожного проекту. Для порівняння: будівництво Науково-виробничого онкологічного та кардіологічного центру «Макс-Велл» у 2008 р. коштувало 100 млн дол. США, а інвестиції в проект будівництва фармацевтичного заводу «Кусум Фарм» склали приблизно 20 млн дол. США.
Цікавим прикладом може слугувати стратегія, яку обрала угорська фармацевтична компанія «Gedeon Richter» у зв’язку зі змінами умов ринку. Так, після розпаду СРСР, втративши основний ринок збуту, компанія розвинула мережу регіональних представників в Україні, а згодом відкрила своє представництво. Крім того, було створено спільне українсько-угорське підприємство «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», яке має регіональні відділення та склади практично в усіх обласних центрах України. Згодом компанія вирішила розпочати будівництво фармацевтичного заводу (у смт. Вишневе Київської області), у яке було заплановано інвестувати 20 млн дол. США. На цей час у Вишневому вже побудовано фармацевтичний цех та закуплено пакувальне обладнання провідних європейських фірм. Площа нового цеху, розташованого на території колишнього ВАТ «Київоблфармація», становить 3,5 тис. кв. м. Першим етапом виробництва запланована стадія фасування та пакування ліків, ввезених in bulk із заводу в Будапешті, а наступним — повний цикл виробництва з метою поставки лікарських засобів на ринок як України, так і інших країн СНД.
У 2008 р. компанія «MaxWell Bіocorporatіon Llc.» (США) відкрила свій Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр «Макс-Велл» у Борисполі. Проект компанії з будівництва центру, який передбачав і фармацевтичний завод, був найбільшим в Україні за масштабом здійснених інвестицій. На заводі вже розпочали виробництво біологічно активних добавок, однак у зв’язку із внутрішніми проблемами компанії, яка працювала на казахстанському капіталі, проект не було завершено. У 2010 р. завод «Макс-Велл» продано харківській компанії «Здоров’я».
На цей час такі іноземні фармацевтичні компанії, як «Sanofi-Aventis», «GlaxoSmithKline», уже налагодили виробництво деяких лікарських засобів на потужностях українських підприємств.
Водночас зазнала змін і стратегія «Nycomed» стосовно українського ринку. Якщо раніше компанія лише продавала в Україні лікарські засоби, то зараз планує їх тут виробляти. Як стверджує директор ТОВ «Нікомед-Україна» Євген Заіка, для іноземного інвестора, який має завод у Росії, часто є раціональним прийняття рішення побудувати виробниче підприємство і в Україні, оскільки це допоможе диверсифікувати політичні та економічні ризики. Наприклад, у Білорусії в разі імпорту лікарських засобів із Росії стягується ПДВ у розмірі 20% , із ЄС — імпортний податок у розмірі 10%, а якщо з України, то не потрібно платити ані ПДВ, ані імпортний податок. Тому компанія «Nycomed» серйозно розглядає питання інвестування в Україну або у вигляді купівлі існуючого підприємства, або у формі будівництва нового.
Нещодавно «Nycomed» оголосила про запуск нової схеми виробництва медичного препарату «Актовегін», згідно з якою лікарський засіб в ампулах та флаконах постачатимуть в Україну з країни-виробника (Австрії), а вже на території України він буде упаковуватися та проходити контроль якості на підприємстві «Кусум Фарм». Представники компанії стверджують, що локалізація виробництва лікарського засобу «Актовегін» на заводі «Кусум Фарм» є лише початком глобального проекту розвитку виробничих потужностей в Україні. До речі, у компанії вже є 16 заводів у 13 країнах світу. На цей час «Nycomed» здійснює комплексну оцінку можливості будівництва власного високотехнологічного виробництва в Україні, рішення стосовно якого може бути прийняте вже восени 2011 р.
Крім того, ринок України видається перспективним і для інших іноземних компаній. Так, канадська компанія «Apotex» має намір поступово збільшити свою присутність на фармацевтичному ринку України та в 2011 р. відкрити представництво в Києві. «Apotex» планує розглянути питання про прямі інвестиції у виробництво в Україні після отримання більшого досвіду роботи в країні.
Отже, в Україні іноземні фармацевтичні компанії перебувають у процесі визначення стратегії поводження в умовах державної політики у сфері імпортозаміщення. З огляду на тенденції розвитку фармацевтичного ринку України можна виокремити такі можливі шляхи оптимізації ведення бізнесу для іноземних компаній:
контрактне виробництво лікарських засобів в Україні;
застосування лише кінцевої стадії виробництва;
співробітництво з національним виробником;
придбання в Україні заводу для виробництва препаратів;
будівництво нових виробничих потужностей в Україні тощо.

http://www.apteka.ua