УКРАЇНА. Сьогодні «озолотитися» можна й на міді



   З економічного погляду значно цікавішими рівненські дослідники поліських надр вважають поклади міді. Щорічні потреби України на цей метал становлять приблизно 120—140 тисяч тонн, двадцять відсотків з яких забезпечуються власним мідним брухтом, а решту у вигляді чорнової міді доводиться завозити з сусідніх Росії та Польщі. Дефіцит міді відчувається досить гостро, тож незважаючи на те, що в Україні прийнято на державному рівні програму «Мідь України», Мінпромполітики зобов'язало вітчизняних геологів активізувати роботи з пошуків цього важливого кольорового металу.

   Про поклади самородної міді на Волині та Поліссі геологи повідомляли й раніше. Свого часу польські геологи вважали досить привабливою ділянку поблизу сіл Великий і Малий Мидськ (назви сіл уже про щось говорять) у Костопільському районі Рівненщини і протягом 1927—1937 років минулого століття проводили там дослідження. Нині пошуки міді ведуть у смузі, що простяглася від Славути на Хмельниччині через усю Рівненщину до Рафалівки і далі до Камінь-Каширського, що у Волинській області.

   У світі відомі лише два родовища саме такої міді — поблизу Великих Озер у США та в Китаї. Не дивно, що колишній голова Рівненської облдержадміністрації Микола Сорока, перейнявшись мідними перспективами краю, звернувся саме до китайських інвесторів. Утім китайців на Поліссі так і не побачили.

   Проте Рівненська геологічна експедиція закінчила пошуково-оціночні роботи проявів міді поблизу Рафалівки і незабаром має дати економічне обгрунтування доцільності завершення їх розвідки. За попередніми підрахунками, ресурси цього металу в окремих покладах поблизу Рафалівки можуть сягати від 100 тисяч до 600 тисяч тонн у перерахунку на чисту мідь.

  Нашим сусідам-полякам, яким, як вважається, з цим металом неабияк пощастило — за його видобутком вони посідають перше місце в Європі, мідну сульфідну руду доводиться видобувати шахтним методом із глибини 970—1200 метрів, — пояснює Володимир Матеюк. — Побіжно з міддю поляки отримують ще й 500 кілограмів золота та 100 кілограмів платини та платиноїдів щорічно, отримуючи значний додатковий економічний ефект. Тож, якщо буде прийняте рішення про промисловий видобуток міді на Рівненщині, цілком вірогідно, що водночас Україна отримає ще й поліське золото. Адже в окремих пробах виявилось понад один грам благородного металу на тонну породи.

   В останні два роки рівненським геологам поблизу тієї ж Рафалівки вдалося розшукати поклади сульфідної міді, аналогічні польській, однак вони залягають на глибині лише 45—140 метрів. Та все ж і з економічних, і з екологічних причин видобуток та переробка самородної міді значно привабливіші.

   А на міді нині можна по-справжньому «озолотитися». Після падіння ціни на цей метал у 1997—1998 роках до 1200 доларів за тонну сьогодні вартість міді на світових біржах зросла до 1900 доларів. 

  До того ж, підприємства з видобутку та збагачення мідних руд дали б можливість створити сотні нових робочих місць для мешканців навколишніх поліських сіл, — запевняє професор Національного університету водного господарства та природокористування Зіновій Маланчук. — Важливо, що суттєвої екологічної загрози навколишньому середовищу від видобутку руди самородної міді та її збагачення немає. Адже для її переробки використовується досить проста технологічна схема: подрібнення, промивання та гравітаційна обробка, під час якої більш важкі частки металів осідають. І вигадувати нічого не потрібно — ця технологія вже розроблена і апробована в Інституті геотехнічної механіки НАН України під керівництвом академіка Анатолія Булата. А плавити мідь можливо на виробничих потужностях Рівненського заводу тракторних агрегатів, де нині простоює ливарний цех.

http://www.umoloda.kiev.ua