США. Мідь - людина - медицина.

Самородна мідь

Купрум (хімічний символ Cu) — хімічний елемент з атомним номером 29, який в чистому виді складає хімічну речовину мідь (рос. медь, англ. copper, нім. Kupfer n). Атомна маса міді 63,546. Це пластичний ковкий перехідний метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Віддавна широко вживаний людиною.

Історія

Мідь відома з глибокої давнини, з античних часів служила для чеканення монет і медалей. Мідь - червоний ковкий метал, має відмінні механічні характеристики: велику в’язкість й тягучість, стійкий проти корозії, піддається формуванню без нагрівання. У природі зустрічається головним чином у сполуках із сіркою (мідний колчедан CuFe2S, мідний блиск CuS та ін.), рідше у самородковому вигляді. Дає два типи окисів: закис Cu2O та окис CuO, відповідно, утворюютсья два типи солей. Розчиняється у концентрованій сірчаній та азотній кислотах. Легко з’єднується при нагріванні з галогенами, сіркою, фосфором, миш’яком, кремнієм.
Походження назви

Латинська назва міді: купрум бере своє походження від назви острова Кіпр, де у давнину існував широкий промисел мідних предметів.

 Біологічна роль

 Мідь - важливий елемент для всіх рослин і тварин. В основному мідь міститься в крові в складі білків плазми, які називаються церулоплазмінами. Поглинаючись в кишечнику мідь переноситься до печінки завдяки зв'язку із альбуміном.

  Багата на мідь їжа: устриці, печінка корів або овець, бразильські горіхи, какао і чорний перець. До непоганих джерел міді належать також омари. горіхи, соняшникове насіння, зелені маслини, авокадо, пшеничні висівки.

Мідь - медицина

Мідь - один з найважливіших незамінних мікроелементів (МЕ), необхідних для життєдіяльності людини. В організмі дорослої людини міститься 1,57 - 3,14 ммоль міді, причому половина цієї кількості припадає на м'язи й кістки, а 10% - на тканини печінки. Ключову роль в обміні міді грає печінка.

Велика частина надходить в організм міді виділяється з калом, виділення з сечею досить незначно. Мідь бере участь в біохімічних процесах як складова частина електрон-переносять білків, що здійснюють реакції окислення субстратів молекулярним киснем. Ряд білків - ферментів містять до 4 іонів міді і більше.

Найважливішим із них є церулоплазмін - багатофункційний білок, що володіє активністю ферроксідази, аміноксідази і частково супероксідцісмутази, що бере участь в гомеостазі міді і грає роль реактанти гострої фази в запальних процесах, що захищає ліпідні мембрани від перекисного окислення. Мідь у сироватці присутній виключно у формі, пов'язаної з церулоплазміном (95%) і альбуміном (5%).

Мідь має виражену протизапальну властивість, пом'якшує прояв аутоімунних захворювань, таких, наприклад, як ревматоїдний артрит. Дефіцит міді відбивається і на ліпідному складі плазми крові: підвищується вміст холестерину, тригліцеридів і фосфоліпідів за рахунок пригнічення ліпопротеінліпази, яка діє на ЛПДНЩ, перетворюючи їх в структури, близькі ЛПНЩ; при недостатності ферменту цей процес порушується, що призводить до гіперхолестеринемії. Крім цього, мідь входить до складу аполіпопротеіда ЛПНЩ (апо-В) і необхідна для його перекладу в розчинну форму, дефіцит міді викликає структурні зміни апо-В і тим самим ускладнює його скріплення рецепторним білком.

Мідь вбиває 97% хвороботворних мікробів.

Після того, як в Америці в одній з лікарень 66-річний чоловік, який лікувався від діабету і раку шкіри, підхопив бактеріальну інфекцію від нестерильних гігієнічних серветок і помер, офіційні особи вдарили на сполох і почали думати про забезпечення належної санітарії у відділеннях інтенсивної терапії по всій країні.

Було зокрема запропоновано обладнати всі поверхні, до яких пацієнти і лікарі палат інтенсивної терапії торкаються руками, мідним протимікробну покриттям. Мідь не шкідлива для людини, навпаки, є необхідним мікроелементом. Зате цей метал згубно діє на бактерії, віруси і грибки, такі як золотистий стафілокок, аденовіруси, кишкова паличка, кандида, лістерія, сальмонела і т.д. Вважається, що на поверхні чистої протимікробної міді подібні шкідники гинуть за 2 години.

Результати пілотного дослідження, проведеного в кількох клініках різних штатів США, показали, що мідні покриття вбивають до 97% бактерій, які здатні викликати лікарняні зараження. Що знижує ризик інфікування ослаблених хворих в палатах з обміднені обладнанням на 40%.

У США інфекції, підхоплені в лікарнях, є причиною смерті номер 4, після серцевих нападів, інсультів і раку. За статистикою, кожен 20-й пацієнт лікарень заражається чимось небезпечним під час стаціонарного лікування.

97-відсоткову ефективність мідних антимікробних покриттів можна порівняти з ефективністю генерального прибирання, яку роблять тоді, коли пацієнта немає в палаті. Тобто, якщо ручки, вимикачі, рукомийники, столи та крісла в палаті покриті шаром міді або спеціального мідного сплаву, приміщення не треба обробляти який-небудь хлоркою. Виробники антибактеріальних покриттів випускають їх у кількох кольорах.

kakmed.com

http://health.unian.net

http://www.eurolab.ua

Із вікіпедії