Молоді – здоровий спосіб життя!

 

Шекера Олег Григорович, доктор  медичних наук, доцент, магістр державного управління

 

Царенко Анатолій Володимирович, кандидат медичних наук, доцент 

  Забезпечення належного рівня здоров'я населення є пріоритетним завданням будь-якої держави, її системи охорони здоров'я, про що наголошено в стратегічних документах міжнародного та національного рівнів. Проблему здоров’я світова спільнота зарахувала до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює навіть подальше існування людства як біологічного виду. Головним пріоритетом демократичних держав є збереження і зміцнення здоров’я населення.

Здоров’я населення є результатом соціально-історичного розвитку суспільства, життєздатності людей, що проживають на певній території впродовж багатьох поколінь. Темпи глобальних змін в сучасному світі настільки стрімкі і багатовекторні, що людина з великим напруженням пристосовується до умов життя, які постійно змінюються. Як наслідок, змінюється поширеність, характер та вік захворювань сучасної людини. Якщо в минулому людство страждало від інфекційних хвороб, то в наш час набули характеру епідемій хронічні неінфекційні захворювання, з'явилися нові інфекційні захворювання (ВІЛ-інфекція/СНІД, лихоманка Ебола, туберкульоз з множинною та широкою стійкістю до ліків, атипова пневмонія, пташиний і свинячий грип тощо), проти деяких з них сьогодні навіть не існує адекватного лікування.

Здоров'я - це та категорія, та величина, яка завжди була, є і буде найважливішою для кожної людини. Коли Ви молоді і здорові, Ви рідко думаєте про хвороби. Якщо ж Ви захворіли, то, як правило, шукаєте і знаходите причини, які викликали хворобу. Серед них можуть бути різні бактеріальні, вірусні інфекції, неправильне харчування, травми, порушення обміну речовин і т.п. Часто можна чути твердження, що хвороба виникла на «нервовому грунті». Дійсно, психосоматичні захворювання, тобто, органічні захворювання, серед інших хвороб займають до 60-70% і виникають на грунті психоемоційного перенапруження. Однак, якщо на проблему подивитися глибше, то виявиться, що на виникнення будь-якого захворювання впливають різні фактори, які і визначають у кінцевому підсумку життєстійкість організму.

На сучасному етапі розвитку суспільства пріоритетним напрямом є формування у молоді моральних цінностей, що виробила цивілізація протягом тисячоліть свого існування.  Сьогодні молодь вкрай неграмотна в питанні здорового способу життя. Наркоманія, паління, вживання алкоголю, токсикоманія – часто це вбачається кращим дозвіллям серед певної частини юнаків та дівчат.  

Як не дивно, молодь вкрай неграмотна в питанні здорового способу життя, тому роботу по формуванню здорового способу життя слід розвивати і вдосконалювати відповідно до вимог, що ставить перед нами сьогодення. А для цього доцільно вивчати, переосмислювати і перебудовувати різні ділянки культурно-освітньої роботи, впроваджувати новаторські ідеї, світовий досвід. 

Розглянемо термін - здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) - спосіб життя окремої людини з метою профілактики хвороб і зміцнення здоров'я. В англійській відповідає як Healthy lifestyle (те саме що і ЗСЖ), так і Health promotion (зміцнення здоров'я).

Поняття «здоровий спосіб життя» однозначно поки ще не визначено. Представники філософсько-соціологічного напряму (П. А. Виноградов, Б. С. Єрасов, О. А. Мільштейн, В. А. Пономарчук, В. І. Столяров та ін) розглядають здоровий спосіб життя як глобальну соціальну проблему, складову частину життя суспільства в цілому.

У психолого-педагогічному напрямку (Г. П. Аксьонов, В. К. Бальсевіч, М. Я. Віленський, Р. Дітлс, І. О. Мартинюк, Л. С. Кобелянська і ін) ЗСЖ розглядається з точки зору свідомості, психології людини, мотивації. Є й інші точки зору (наприклад, медико-біологічна), однак різкої межі між ними немає, так як вони націлені на вирішення однієї проблеми - зміцнення здоров'я індивідуума.

Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних сторін життєдіяльності людини, досягнення нею активного довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій. Актуальність здорового способу життя викликана зростанням і зміною характеру навантажень на організм людини у зв'язку з ускладненням суспільного життя, збільшенням ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру, що провокують негативні зрушення в стані здоров'я.

Існують й інші точки зору на здоровий спосіб життя: «здоровий спосіб життя - це система розумної поведінки людини (помірність у всьому, оптимальний руховий режим, загартовування, правильне харчування, раціональний режим життя і відмова від шкідливих звичок) на фундаменті морально-релігійних і національних традицій, що забезпечує людині фізичне, душевне, духовне і соціальне благополуччя в реальному навколишньому середовищу і активне довголіття у рамках попущенія Господом земного життя ».

Здоровий спосіб життя - це активна участь у трудовій, громадській, сімейно-побутовий, дозвільної формах життєдіяльності людини.

Як свідчить світовий досвід, головним чинником, котрий найбільше зумовлює стан здоров’я, є спосіб життя, який ведуть діти і молодь. І перспектива поліпшення громадського здоров’я найбільше пов’язана з системною діяльністю щодо формування здорового способу життя населення. Формування здорового способу життя є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя, яке не забезпечує бажаного результату. 

 

Сучасна наука розглядає здоров'я особистості як складний феномен глобального значення, котрий містить філософський, соціальний, економічний, біологічний, медичний аспекти і виступає як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, яке, у свою чергу, постійно змінюється. Тобто, за сучасними уявленнями, уже не розглядається як суто медична проблема. Більше того, вважається, що комплекс медичних аспектів становить всього 10 відсотків феномена здоров'я. 

Розглянемо термінологію, яка стосується "здоров'я".

Здоров'я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, але й високий рівень пристосування, благополуччя, комфортне психологічне самопочуття, толерантні соціальні відносини. На сучасному етапі виділяють такі складові здоров'я людини: духовне, соціальне, психологічне, інтелектуальне, емоційне, фізичне й особисте. Всі аспекти здоров'я людини однаково важливі й розглядаються у взаємозв 'язку.

 

Фізичне здоров'я людини – це такий стан організму, коли показники основних систем перебувають в межах фізіологічної норми і адекватно змінюються під час взаємодії людини з довкіллям.

Інтелектуальне здоров'я охоплює норму структурно-функціонального базису інтелекту, який виявляється в нормальному рішенні різноманітних завдань вербально-логічної та логічно-алгоритмічної взаємодії з оточуючим середовищем.

Емоційне здоров'я – це уміння управляти своїми переживаннями, а психічне здоров'я визначається за показниками ставлення до себе, друзів і до потреб життя.

Соціальне здоров'я – повага до духовних цінностей своєї сім'ї, свого народу, всього Людства.

Здоров'я особистості – це самовдосконалення і саморозвиток, самооцінка і свобода, здатність бути особистістю.

Здоров'я дітей – основа розвитку держав. Тому саме медичні аспекти збереження здоров'я мають істотно більше значення в дитинстві, ніж у подальших вікових групах. Більш того, питання здоров'я населення різних країн в даний час трансформувалися у проблему, яка загрожує національній безпеці людства.  

Покращити таке становище можна через застосування нового підходу до формування здорового способу життя. Мова йде про те, щоб не дорослі ініціювали таку роботу, а самі діти та молодь. Саме від їхньої активності й буде залежати успішність поширення формули: "здоровим бути модно, стильно і красиво".  Процес виховання свідомого ставлення молоді до власного здоров'я, здоров'я інших людей здійснюється шляхом передачі знань і формування умінь і навичок зміцнення та збереження здоров'я, виконання практичних дій здорового способу життя. 

Основними цілями роботи по пропаганді здорового способу життя є:

- формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя культури здоров'я;

- знайомство молоді з основами здорового стиля життя, формування свого стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи за негативними проявами; 

- формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя, формування творчої особистості здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації молоді.

Навчання здоровому образу життя повинно бути системним і повинна сприяти гармонійному розвитку психофізичних здібностей молоді. Така робота передбачає: 

по-перше, вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя і розробки методів оцінювання здоров'я індивіда;

по-друге, формування свідомості і культури здорового способу життя;

по-третє, розробку методик навчання молоді здоровому способу життя.

Далі, упровадження соціальних програм культивування здорового способу життя і збереження здоров'я, і нарешті, розробку і впровадження моніторингу здорового способу життя молоді.

Головною метою є формування свідомого ставлення до особистого здоров'я, навколишнього середовища і здоров'я інших людей.

Реалізація даного напрямку передбачає: 

1) підтримку програм по охороні репродуктивного здоров'я молоді, збереженню психічного й психологічного здоров'я молодих громадян; 

2) підтримку програм, спрямованих на залучення молоді до систематичних занять фізичною культурою й спортом; 

3) розвиток індустрії відпочинку й оздоровлення молоді; 

4) пропаганду цінностей здоров'я, здорового способу життя в засобах масової інформації; 

5) реалізацію заходів профілактичної роботи з молодими громадянами групи соціального ризику, попередження асоціальної поведінки серед молоді; 

6) розвиток спеціалізованих центрів лікування і реабілітації наркотичною, алкогольною і інших видів залежності; 

7) створення системи громадського контролю і інтегрованих професійно-освітніх центрів в пенітенціарних установах; 

8) реалізація міжвідомчих програм з припинення сексуальної експлуатації дітей, продажі алкоголю і тютюнових виробів дітям і підліткам, протидії вуличним криміногенним субкультурам; 

9) законодавче обмеження реклами алкоголю, тютюнових виробів, порнографії, поширення засобами масової інформації медіапродукції, що пропагує насильство, агресію, асоціальну поведінку і етичну розбещеність; 

10) розробка і впровадження нових форм індивідуальної і групової профілактичної, реабілітаційної робот з правопорушниками і молодими людьми, схильними до асоціальної поведінки; 

11) проведення соціальної роботи з лідерами і членами неформальних молодіжних об'єднань;

12) підтримку програм з профілактики зловживання психоактивними речовинами, формуванню здорового способу життя. 

Перераховані вище проблеми існують у суспільстві не перший рік, тому держава та суспільство мають забезпечити випереджальну та інноваційну участь у формуванні духовних, фізичних й культурних потреб молоді та створити рівні можливості для розкриття їх творчого, професійного, інтелектуального потенціалу базуючись на державних і національних цінностях. 

Тому, пріоритетним завданням на сьогодні є вирішення таких питань: 

- приділення уваги активізації здорового способу життя учнівської та студентської молоді шляхом проведення заходів з питань попередження наркоманії та негативних наслідків вживання наркотиків, запобігання поширенню соціально-небезпечних хвороб, насамперед туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, здійснення інформаційно-просвітницької діяльності серед молоді з питань шлюбних відносин, планування сім’ї, виховання здорової дитини, наслідків вживання алкоголю;

- застосування нових форм роботи з молоддю із використанням ресурсів мережі Inernet, засобів масової інформації (проведення телевізійних форумів, веб-форумів, онлайн конференцій та інш.) з метою масового охоплення цільової аудиторії, утворення можливостей прямого спілкування з експертами, висловлення громадської думки, тощо;

- постійне вживання заходів щодо забезпечення сезонного оздоровлення дітей та молоді, розвитку молодіжного туризму, зокрема, забезпечення повноцінного оздоровлення учнів з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з багатодітних сімей, які навчаються в середніх та вищих навчальних закладах; 

- залучення учнівської та студентської молоді до участі в культурно-мистецьких дозвільних заходах, спрямованих на формування у свідомості молоді притаманних кожному народові моральних цінностей, розвитку і підтримки традицій вшанування сімейних цінностей. 

Одним  з ефективних засобів формування здорової молодої особистості є фізична культура та спорт, тому кожна держава повинна забезпечити рівний доступ молоді до занять фізичною культурою та спортом шляхом: 

 - широкої пропаганди здорового способу життя, створення та культивування цінностей здоров’я та здорового способу життя, у тому числі через соціальну рекламу; 

- покращення системи фізичної підготовки для формування активної фізичної культури серед молоді у системі формальної освіти та розширення додаткових безкоштовних можливостей для занять фізкультурою та спортом у системі закладів освіти;

- розвитку мережі безкоштовних закладів фізичної культури та спорту для молоді поза системою формальної освіти з акцентом для молоді старших вікових груп;

- розвитку практики проведення спортивних змагань, турнірів молоді з масових маловитратних видів спорту; 

- підтримки та реалізації програм і заходів найширшого залучення молоді в занять фізичною культурою;

- підтримки відродження системи дитячого спорту.

І останнє, сьогодні назріла необхідність створення системи міжнародних координаційних культурно-оздоровчих центрів, які змогли б об’єднати зусилля державних і громадських організацій в своїх країнах та виробити довгострокову стратегію щодо реалізації заходів формування здорового способу життя молоді.

 

Таким чином, активізувати в усіх організаціях, причетних до роботи з молоддю, пропаганду шкоди курінню, вживання алкоголю, корисності фізичної активності, раціонального харчування, загалом ведення здорового способу життя, запровадити на всіх каналах мовлення, засобах масової інформації соціальну рекламу, спрямовану на формування здорового способу життя та запобігання недбалому ставленню до свого здоров’я, зорієнтувати молодіжні та дитячі громадські організації, їх спілки на профілактику негативних явищ у молодіжному середовищі як одного з пріоритетних напрямів діяльності. Виконання вищезазначеного, подальше підвищення ефективності молодіжної політики у сфері формування здорового способу життя молоді, мають забезпечити реальне поліпшення її здоров’я і самопочуття.