Сполучені Штати Америки

Сполучені Штати Америки
United States of America


Прапор Герб

Зоряно-смугастий стяг

Столиця Вашингтон
39°29′ пн. ш. 77°04′ зх. д. (G)
Найбільше місто Нью-Йорк
Офіційні мови немає.англійська [де-факто]
Державний устрій Федеративна конституційна республіка
- Президент Барак Обама
Незалежність
- від Великобританії 4 липня 1776
Площа
- Загалом 9 826 675 км² (3/4)
- Води (%) 6.76
Населення
- оцінка 2010 р. 309,134,000 (3)
- перепис 2010 р. 308,745,538[1] (квітень 2010)
- Густота 33,7/км²
ВВП (ПКС) 2009 р., оцінка
- Повний $14.256 трлн.[2] (1)
- На душу населення $47,701[2] (6)
ВВП (номінальний) 2009 р., оцінка
- Повний $14.604 трлн. (1)
- На душу населення $46,381[2] (9)
ІРЛП (2010) ▲ 0.902[3] (дуже високий) (4)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс (UTC−5 до −10)
- Літній час (UTC-4 до −10)
Коди ISO 3166 USA
Домен інтернету .us .gov .edu .mil
Телефонний код +1


Сполучені Штати Америки, також США (англ. United States of America, USA) — держава в Північній Америці.

Складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв і 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою. Крім того, виділено федеральний (столичний) округ Колумбія. Володіння США: Віргінські острови у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон.

Площа країни 9 826 675 км2. Населення 309 134 000 осіб (оцінка 2010 року). Офіційна мова — англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця — долар США.

США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом.

Назва країни

В українській мові існує декілька назв країни:
Злучені Держави Америки (ЗДА) — у перших дослідженнях еміграції в Америку політика з Галичини й першого посла України до Америки Юліана Бачинського й згодом в офіційних документах ЗУНР й УНР;
Сполучені Штати Америки (США) — назва, усталена радянським правописом, наближена до її російськомовного відповідника; відома критика на невідповідність перекладу «United» українським словом «сполучений»;
З'єднані Стейти Америки (ЗСА) — поширена в еміграції у північноамериканських українців, зокрема використовувалася в офіційних документах північно-американських українських інституцій;
у літературі трапляються також інші варіанти назв: З'єднані Держави Америки (ЗДА), Злучені Стейти Америки (ЗСА), Злучені Штати Америки (ЗША), Об'єднані Штати Америки (ОША). Також зустрічається написання З. Д. А., зокрема у виданні 1980 року листів Митрополита Василя Липківського.

Географія Сполучених Штатів Америки

США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км2 і складається з трьох основних частин:
Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном.
Аляска (англ. Alaska — півострів у північно-західній частині Північної Америки.
Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані напівдорозі між США та Австралією.

Найбільші міста США: Нью-Йорк — 8,008 млн. жителів; Лос-Анжелес (Каліфорнія) — 3,695 млн; Чикаго (Іллінойс) — 2,896 млн; Х'юстон (Техас) — 1,954 млн; Філадельфія (Пенсильванія) — 1,518 млн; Фенікс (Аризона) — 1,321 млн; Сан-Дієго (Каліфорнія) — 1,223 млн; Даллас (Техас) — 1,189 млн; Сан-Антоніо (Техас) — 1,144 млн; Детройт (Мічиган) — 0,951 млн.

Рельєф і геологія
Геологія Сполучених Штатів Америки та Сейсмічність Сполучених Штатів Америки

Топографічна мапа США

Атлантичне узбережжя переважно представлено низовиною, водночас Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе. Приблизно половина території Сполучених Штатів Америки вкрита горами і плато. Гірські хребти представлені від тропіків Гаваїв до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно східного й західного узбереж. Скелясті гори — вододіл річок, які течуть у Тихий океан і в Мексиканську затоку Атлантичного океану.

Надра багаті запасами різних природних копалин, зокрема — кам'яне і буре вугілля, залізна і марганцева руда. Кордильєри, плато Колорадо, Великі Рівнини і Примексиканська низовина володіють родовищами мідних, цинкових, свинцевих, срібних, хромітових, ванадієвих, вольфрамових, молібденових, титанових, поліметалічних, уранових, ртутних руд, золота, сірки, фосфатів і іншої хімічної сировини.

Залежні території США
Острівні території США

Під тим чи іншим управлінням США знаходяться (але не входять в них) ряд острівних територій, що мають різний статус. На території нежилого атола Пальміри цілком діє конституція США. Решта території мають власне основне законодавство. Найбільша з таких територій — Пуерто-Ріко.

Усі залежні території: Пуерто-Ріко й Північні Маріанські острови, Федеративні Штати Мікронезії, Гуам, Американські Віргінські острови, Східне Самоа, Вейк, острови Мідвей, Маршаллові острови, острови Джонстон і Сенд.

Природа і гідрологія
Детальніше: Природа Сполучених Штатів Америки та Гідрогеологія Сполучених Штатів Америки

Річка Колорадо та Великий Каньйон в штаті Аризона

Оскільки країна розташована на великій території, в ній представлені практично всі кліматичні зони — від арктичного клімату на півночі Аляски до тропічного в штаті Гаваї і на півдні Флориди.

Схили Кордильєр покриті густими хвойними лісами, Аппалачей — лісами з широколиствених порід; прерій майже не залишилося. На півночі Аляски поширена тундрова рослинність. Річки, що утворили глибокі каньйони, впадають в Тихий океан.

Міссісіпі (з притокою Міссурі) — одна з найдовших річкових систем планети — протягнулася на 6420 км. Інші великі річки США: Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо.

На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо.

Клімат
Клімат США

Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на Гаваях — м'яким з найбільшою кількістю опадів у світі, а на Алясці — суворим і холодним з постійним сніговим покривом. Південна частина Флориди і Гаваї розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичні умови з дуже холодними зимами і дуже теплим літом.

Історія

Територіальна еволюція США
Історія США

Сполучені Штати Америки були утворені в 1776 році при об'єднанні тринадцяти британських колоній, що оголосили про свою незалежність. Війна за незалежність продовжувалася до 1783 року і закінчилася перемогою колоністів. У 1787 році була прийнята Конституція США, а в 1791 — Білль про права, який істотно обмежив повноваження уряду відносно громадян.

У 1860-х роках суперечності між рабовласницькими південними і промисловими північними штатами привели до початку чотирилітньої громадянської війни. Перемога північних штатів врятувала країну від розколу і привела до повсюдної заборони рабства в США.

На початку XX століття США стали місцем перебування світової фінансової еліти, яка перебралася сюди з лондонського сіті. Сполучені Штати стали провідною світовою державою.

Після Першої світової війни Сполучені Штати остаточно відмовилися від політики ізоляціонізму і стали грати активну роль в світовій політиці. У 1945 році США вийшли з Другої світової війни першою ядерною державою і вступили в глобальне протистояння з Радянським Союзом, що тривало до краху СРСР в кінці 1980-х років.

США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, засновниками Північноатлантичного альянсу. США володіють найбільшою в світі економікою ($14,2 трлн), могутніми збройними силами, зокрема найбільшим військово-морським флотом, США мають в своєму розпорядженні перший по сукупній потужності ядерний потенціал на Землі.[4]

Адміністративний поділ

Вашингтон
Монтана
Пн. Дакота
Пд. Дакота
Небраска
Орегон
Айдахо
Вайомінг
Колорадо
Каліфорнія
Невада
Юта
Флорида
Техас
Луїзіана
Оклахома
Арканзас
Міссурі
Айова
Гаваї
Аляска
Арізона
Нью-Мексико
Канзас

 Адміністративний поділ Сполучених Штатів Америки

Дев'ять регіонів США

США — федеративна республіка. В адміністративному плані територію країни поділено на 50 штатів (state) і один федеральний округ Колумбія.

Початково до складу федерації входило 13 штатів: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Делавер, Меріленд, Вірджинія, Південна Кароліна, Північна Кароліна, Джорджія. Останніми територіями, що отримали статус штату в 1959 році стали Аляска і Гаваї.

Штати групуються в 9 регіонів:
Нова Англія: Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут;
Середньо-Атлантичні штати: Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія;
Північно-Східний Центр: Огайо, Індіана, Іллінойс, Мічиган, Вісконсин;
Північно-Західний Центр: Міннесота, Айова, Міссурі, Південна Дакота, Північна Дакота, Небраска, Канзас;
Південно-Атлантичні штати: Делавер, Меріленд, федеральний округ Колумбія, Вірджинія, Західна Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія, Флорида;
Південно-Східний Центр: Кентуккі , Теннессі, Алабама, Міссісіпі;
Південно-Західний Центр: Арканзас, Луїзіана, Оклахома, Техас;
Гірські штати: Монтана, Айдахо, Вайомінг, Колорадо, Нью-Мексико, Аризона, Юта, Невада;
Тихоокеанські штати: Вашингтон, Орегон, Каліфорнія, Аляска, Гаваї.

Кожний штат підрозділяється на округи. Загалом є 3041 округа (у штаті Луїзіана цю адміністративну одиницю називають парафією). В Україні округу США зрідка й неправильно називають графством. Самі округи діляться на муніципалітети (всього 19 078) і тауншипи (всього 16 734). Перші здійснюють місцеве самоуправління в містах, другі — в сільській місцевості (в Новій Англії обидві одиниці називають тауни).

Крім того, на території США є індіанські резервації, де мешкають корінні жителі — індіанці. В резервації, як правило, діють власні законодавчі, виконавчі та судові органи влади, що не підпорядковуються штату, в якому розміщена резервація.

Політична система США

Барак Обама — чинний 44-й Президент США

За конституцією США, прийнятою в 1787 році, певні повноваження для здійснення державної влади передані федеральному уряду США. Державні повноваження, не визначені для передачі у ведення федерального уряду конституцією, здійснюються штатами США.

У конституції США закладений принцип розділення влади, по якому федеральний уряд складається із законодавчих, виконавчих і судових органів, що діють незалежно один від одного.

Найвищий орган законодавчої влади — двопалатний Конгрес США:
нижня палата — Палата представників;
верхня палата — Сенат.

Найвищий орган виконавчої влади — президент США. Президент — глава держави, головнокомандувач збройними силами. Існує посада віце-президента.

Найвищий орган судової влади — Верховний суд США.

Основні політичні партії — республіканська і демократична. Також існує багато інших, дрібніших партій.

Зовнішня політика США направлена на досягнення двох основних цілей — на забезпечення безпеки держави і його громадян і на забезпечення добробуту громадян країни. В умовах сучасного світу американська зовнішня політика тяжіє до гегемонії, що обумовлене руйнуванням біполярної (за участю СРСР) системи міжнародних відносин.

Зовнішня політика

Збройні сили

Американські солдати в Багдаді, Ірак
Детальніше: Збройні сили США

Нині збройні сили США залишаються одними з найбільших в світі. Військовий бюджет США на 2010 рік становив 668 млрд доларів США[5]. Збройні сили США включають армію (сухопутні війська), Військово-повітряні сили, Військово-морські сили, Корпус морської піхоти і Берегову охорону. За даними на квітень 2007 року, 1 426 700 чоловік проходили службу в регулярних частинах збройних сил і 1 458 500 чоловік в резервних формуваннях.[6]

Українсько-американські відносини

Україну як незалежну державу США визнали 26 грудня 1991. Дипломатичні відносини встановлені 3 січня 1992. Діють Українська Федерація і Український конгресовий комітет Америки, Шкільна Рада при УККА.

Економіка США

Нью-Йоркська фондова біржа та Уолл-стрит

США — високорозвинена індустріально-аграрна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США володіють другим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі[4]. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехнічне машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловістьсть, виробництво металовиробів.

За даними Index of Economic Freedom[7]: ВВП (1999) — $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) — 4%. ВВП на душу населення (1999) — $ 31201. Прямі іноземні інвестиції (1999) — $ 119 млрд. Станом на 2009 рік: ВВП складав $14.256 трлн, ВВП номінальний на душу населення — $46,381. Індекс розвитку людського потенціалу станом на 2010 рік має коефіцієнт 0.902, це дуже високий показник, за яким країна посідає 4 місце в світі.

Імпорт (1999) — головним чином електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — $ 1100 млрд. (головним чином Канада — 19,2%; Японія — 12,0%; Мексика — 10,0%; Китай — 8,0%; Німеччина — 5,4%).

Експорт (1999) — головним чином машини, обладнання (промислове, електронне і телекомунікаційне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка), мінеральна сировина (кам'яне вугілля, нафта і природний газ, нафтопродукти, хімікати) і продукція сільського господарства (м'ясо й м'ясні продукти, кукурудза, соєві боби) — $ 905 млрд. (головним чином Канада — 23,0%; Мексика — 12,0%; Японія — 8,3%; Великобританія — 5,5%; Німеччина — 5,4%). Також США експортують кіно- і фармацевтичні препарати.

Дивись також: Корисні копалини Сполучених Штатів Америки, Історія освоєння мінеральних ресурсів Сполучених Штатів Америки, Гірнича промисловість Сполучених Штатів Америки.

Транспорт

Літак Boeing 777 авіаліній American Airlines, аеропорт Хітроу, Лондон

У США розвинені всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5%), але майже 20% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає близько 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.

Найбільші порти: Новий Орлеан, Хемптон-Роудс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтимор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізна руда, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом.

На залізничний транспорт в середині 1990-х років припадало 38% всіх вантажоперевезень і тільки 1% пасажирів. На початку ХХІ століття планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя.

Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки. Найбільший аеропорт країни — Міжнародний аеропорт Гартсфілд-Джексон в Атланті[8]. Найбільші міжнародні авіаперевізники США: Delta Air Lines, American Airlines, United Airlines і US Airways.
[ред.]
НаселенняДинаміка росту населення США
Рік Населення, млн. осіб
1790 3,9
1860 31,4
1900 76,2
1971 216,8
1983 234,2
2000 275,6
2007 303,3
2008 305,1
2010[9] 309,1


Населення США

Народи США

Перші люди (індіанські племена, що мігрували з Сибіру на Аляску) заселили територію США близько 10 тисяч років назад, а їхні нащадки залишалися переважаючим етнічним компонентом до кінця XVII століття. Сучасне населення США, проте, значно менше відображає генетичну спадщину корінних жителів, оскільки США належить до країн переселенського типу. Сучасні американці — переважно нащадки іммігрантів з з Європи (переважно Західної), Азії та переселенців з країн Африки, яких примусово привозили для роботи на плантаціях. Частка корінних жителів незначна, це індіанці, ескімоси, алеути, гавайці. Необхідно відзначити, що повне право називатися американцями отримують лише діти іммігрантів, що народилися в США.

У країні зберігається чітке розділення на іноземців і уродженців, між якими є значна культурно-мовна дистанція. Цією відмінністю, проте, внутрішнє ділення обмежується. Американці США — різнорідна, гетерогенна нація з конфліктним расовим складом. Домінуючою в усіх відношеннях і регіонах (окрім штату Гаваї) в даний час є європеоїдна раса — вихідці зі Великобританії, Німеччини, Ірландії і інших європейських країн. Далі виділяються афроамериканці, латиноамериканці, азіати, індійці та інші, на яких припадає понад третина населення.

Демографічні показники

За кількістю населення США посідає третє місце у світі. Середня густота населення — 32 осіб на 1 км2. Найгустіше заселені штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида. Через великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1%.

На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.

Міста

У США значний рівень урбанізації: 75% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн осіб), Лос-Анджелес (16 млн осіб), Чикаго (9 млн осіб), Сан-Франциско (6 млн осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1 млн осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Каліфорнійський (25 млн осіб).

Найбільші міста — (за оцінкою Бюро перепису населення США станом на 1 липня 2008 р.)
Нью-Йорк — 8,363,710 мешканців.
Лос-Анджелес (Каліфорнія) — 3,833,995 мешканців.
Чикаго (Іллінойс)- 2,853,114 мешканців.
Х'юстон (Техас) — 2,242,193 мешканців.
Фінікс (Аризона) — 1,567,924 мешканців.
Філадельфія (Пенсильванія) — 1,447,395 мешканці.
Сан-Антоніо (Техас) — 1,351,305 мешканці.
Даллас (Техас) — 1,279,910 мешканців.
Сан-Дієго (Каліфорнія) — 1,279,329 мешканець.
Сан-Хосе (Каліфорнія) — 948,279 мешканців.

Мови США

Мови (2007)[10]
англійська (єдина) 225.5 млн.
іспанська, в тому числі креольська (ісп.) 34.5 млн.
китайська 2.5 млн.
французька, в тому числі креольська (фр.) 2.0 млн.
тагальська 1.5 млн.
в'єтнамська 1.2 млн.
німецька 1.1 млн.
корейська 1.1 млн.


Найбагатомовніший штат — Каліфорнія (207 мов). «Найодноманітніший» з усіх штатів — Вайомінг (56). У Нью-Йорку говорять 129 мовами, а в Лос-Анджелесі — 137.

Фондом англійської мови США (найвпливовішою неурядовою організацією, що займається питаннями лінгвістичної політики держави) в березні 2005 року була опублікована доповідь «Багато мов — одна Америка», заснована на даних дослідження мов, які населення США використовує в повсякденному житті (вдома, на роботі, на вулиці).

Згідно з цією доповіддю, найпоширеніша в США мова — англійська. Нею спілкуються 215,4 млн осіб з 293 млн., що проживають у США. Англійська мова не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні вона затверджена як державна лише в 28 штатах і двох територіях (Американські Віргінські острови і Пуерто-Ріко). Іспанська мова є рідною для 28 млн жителів США (10,7%).

У першу десятку мов країни також входять французька (1 606 790), китайська (1 499 635), німецька (1 382 615), турецька (близько 1 172 615), тагальська (1 224 240), в'єтнамська (1 009 625), італійська (1 008 370) і корейська (894 065).

У штаті Гаваї англійська мова і гавайська мова мають статус офіційних[11]. Деякі острівні території також надають офіційне визнання мовам корінних жителів, разом з англійською мовою: самоа і чаморро визнані, відповідно, на Самоа і Гуамі; каролінська і чаморро визнані на Північних Маріанських островах; іспанська є офіційною мовою Пуерто-Ріко. У штаті Нью-Мексико діє закон, який забезпечує вживання англійської і іспанської, в штаті Луїзіана — англійської і французької (при цьому жодна з мов не названа офіційною).

Освіта і наука

Гарвардський університет

Медіа-лабораторія Массачусетського технологічного інституту

У США сформувалася високорозвинена система освіти, яку складають кілька ланок: середня школа і вища школа (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади — коледжі, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2 533 — чотирирічні коледжі, 1 683 — дворічні коледжі. 57% вищих навчальних закладів приватні. Число шкіл — 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76%) — державні і 27,4 тис. — приватні. Вже 2003 року 93% шкіл у США мали постійний доступ в мережу Інтернет.

2006 року в США налічувалося 17,7 млн. студентів: 13,4 млн. навчалися в державних вузах (75%) і 4,3 млн. — у приватних (25%). Школярів налічувалося 55,4 млн. школярів: 48,9 млн. навчалися у державних школах (88%) і близько 6,5 млн. — у приватних школах (12%). Понад 85% американців у віці 25 років і старше мають принаймні закінчену середню освіту, а 28% — ще й закінчену вищу, у тому числі більше 7% мають ступінь магістра, доктора філософії або інші наукові ступені.

Асоціація восьми найстаріших американських університетів носить назву Ліги плюща, до неї входять Браунський університет, Гарвардський університет, Дартмутський коледж, Єльський університет, Колумбійський університет, Корнельський університет, Пенсильванський університет, Прінстонський університет.

Чисельність наукових співробітників у США, за підрахунками 2002 року, становила 1,08 млн. осіб. 2006 року в країні захищено 55 тисяч наукових дисертацій, на частку США припадає 45% усіх отриманих у світі Нобелівських премій у галузі науки. США — лідери за індексом наукового цитування, на їх частку припадає 30,1% всіх наукових посилань у світі в галузі фізики, 28,7% — в галузі досліджень космічного простору і науки про Землю, 36,8% — в галузі математики[12].

Найбільша бібліотека США — Бібліотека Конгресу у Вашингтоні, за величиною фонду вона друга в світі, поступається тільки Британській бібліотеці в Лондоні. Провідні наукові установи США: Смітсонський інститут, Массачусетський технологічний інститут, United States Geological Survey, Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору тощо.

Культура

Ікони американської культури: яблучний пиріг, бейсбол, американський прапор
Детальніше: Культура США

Сполучені Штати Америки — багатокультурна держава, де проживають представники різноманітних етнічних груп, традицій і цінностей[13]. Окрім нині малочисельних корінних американців і корінних жителів Гавайських островів, майже всі американці (або їхні пращури) емігрували у США впродовж останніх п'яти століть[14]. Відтак культура, носіями якої є більшість американців — масова американська культура — західна культура зі значним впливом традицій європейських іммігрантів та впливом традицій, привнесених рабами з Африки[15][16]. Відносно нещодавня імміграція з Азії й особливо Латинської Америки також додали до американської культури свої культурні особливості.

Американська кухня

Американська кухня найбільш повно відбиває менталітет всієї американської нації і характеризується раціоналістичністю, стандартизованістю й масовістю. Її основними продуктами стали консерви, презерви, ковбасні вироби, бутерброди і готові напої, найчастіше холодні: віскі, пиво, коктейлі, соки. Лише деякі гарячі страви швидкого готування, зручні для стандартизації порцій і цін, допускалися в цю кухню: стейки, бургери, сосиски, яєчня. Чай, що вимагає особливих умов заварювання, ставав незручним у цьому «потоці», тому неминуче втрачав якість, і зрештою його майже повністю витіснила кава. Однак, ці тверді правила пом'якшувалися тим, що в США паралельно зберігалися і культивувалися національні кухні, зокрема італійська, китайська і японська. Типові страви: гамбургер, яблучний пиріг, стейк, морозиво, хот-дог, смажена курка, картопля фрі, кока-кола.

Образотворче мистецтво

Національна галерея мистецтв, Вашингтон
Детальніше: Мистецтво США

Визначні американські митці: фотографи Ансель Адамс, Доротея Ланж, Сінді Шерман, художники Гілберт Стюарт, Джон Джеймс Одюбон, Томас Гарт Бентон, Альберт Бірштадт, Мері Кассат, Фредерік Едвін Черч, Томас Коул, Едвард С. Кертіс, Ричард Дибенкорн, Томас Ікінс, Гелен Франкенталер, Аршиль Горкі, Марсден Гартлі, Ел Гіршфельд, Ганс Гофманн, Вінслоу Хомер, Джорджія О'Кіф, Лі Краснер, Франц Клайн, Віллем де Кунінг, Рой Ліхтенштейн, Моріс Луїс, Джон Марін, Агнес Мартін, Джексон Поллок, Ман Рей, Роберт Раушенберг, Марк Ротко, Альберт Пінкгем Райдер, Енді Воргол, Ендрю Ваєт, скульптори Олександр Колдер, Девід Сміт, Френк Стелла, ілюстратори Фредерік Ремінгтон, Норман Роквелл, Ньюелл Конверс Вайєт, дизайнер Луїс Комфорт Тіффані, Френк Ллойд Райт.

США володіють надзвичайно багатими колекціями власне американського мистецтва у зібраннях Музею сучасного мистецтва, Музею Соломона Гуггенхайма в Нью-Йорку (останні має філії у Лас-Вегасі, Венеції, Берліні, Іспанії, ОАЕ, Мексиці та Литві), Музею Хіршхорна у Вашингтоні, Музеї сучасного мистецтва у Сан-Франциско. Найбільш багаті колекції зразків закордонного мистецтва представлені у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку, Художньому інституті Чикаго, Бостонському музеї образотворчих мистецтв, а також у музеях Сан-Франциско, Філадельфії, Х'юстона тощо.

Література США

Внесок у світову літературу 19 і 20 століть здійснили такі американські письменники: Джеймс Фенімор Купер (романи «Останній з могікан», «Звіробій»), Герман Мелвілл (роман «Мобі Дік»), один із засновників детективного жанру в літературі Едгар Аллан По, Генрі Водсворт Лонгфелло (автор «Пісні про Гайавату»), Марк Твен (романи «Пригоди Тома Соєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна»), майстер жанру оповідання О. Генрі, Теодор Драйзер (автор «Трилогії бажання»: романи «Фінансист», «Титан» і «Стоїк»), близька до кубізму поетеса і прозаїк Гертруда Стайн, нобелівський лауреат 1954 року та пуліцерівський лауреат Ернест Хемінгуей (романи «Прощавай, зброє!», «По кому дзвонить дзвін», повість «Старий і море»), новеліст Джон Дос Пассос (автор «Трилогії США»), Вільям Сароян (романи «Людська комедія», «Мамо, я тебе люблю», «Пригоди Веслі Джексона»), нобелівський лауреат 1949 року і двічі лауреат пуліцерівської премії Вільям Фолкнер (роман «Галас і шаленство»), нобелівський лауреат 1962 року Джон Стейнбек (романи «Грона гніву» та «Про Людей та Мишей»), поети модерніст Езра Паунд, нобелівський лауреат Томас Стернз Еліот, Волт Вітмен (автор збірки «Листя трави»), драматурги нобелівський лауреат та володар 4 пулітцерівських премій Юджин Гладстоун О'Ніл, Теннессі Вільямс (відомий, пер за все, за «Трамвай на ймення Бажання»).

Кінематограф і музика

Американські кінодіви Мерилін Монро та Джейн Рассел
Детальніше: Кінематограф США

Знамениті кіностудії в Голлівуді (північно-західний район міста Лос-Анджелес, штат Каліфорнія) та американські кінозірки Одрі Гепберн, Джон Вейн, Мерилін Монро тощо багато в чому визначили напрямки світового кінематографу 20 століття. Нині діють численні кіностудії, найбільш відомі серед них: 20th Century Fox, Columbia Pictures, DreamWorks, Metro-Goldwyn-Mayer, Miramax Films, New Line Cinema, Paramount Pictures, Sony Pictures Entertainment, Universal Studios та Warner Brothers. Найбільш відомі мультиплікатори США — Walt Disney Pictures, студії Pixar і DreamWorks Animation.

США славляться своїм музичним мистецтвом, вони стали батьківщиною блюзу, джазу, а також жанру мюзиклу. Видатні американські композитори: Аарон Копленд, Джордж Гершвін, Леонард Бернстайн, один з найвідоміших хореографів 20 століття Джордж Баланчин, музиканти — Луї Армстронг, Біллі Холідей, Дюк Еллінгтон. Провідні симфонічні оркестри США діють у таких містах: Нью-Йорк, Філадельфія, Сан-Франциско, Клівленд, Лос-Анджелес, Чикаго, Бостон. Оперний театр Метрополітен-опера у Нью-Йорку один з найвідоміших у світі.

Національні свята

В США святкують понад п'ять десятків знаменних дат історичного і релігійного характеру, але вони не є загальнонаціональними, оскільки відзначаються не в усіх штатах. Серед загальнонаціональних (федеральних) американських свят такі[17]:

Листівка 1913 року із вітанням у День подяки
1 січня — Новий рік;
перший понеділок січня — День народження Мартіна Лютера Кінга;
20 січня — День інавгурації;
перший понеділок лютого — День народження Джорджа Вашингтона;
останній понеділок травня — День пам'яті;
4 липня — День незалежності;
перший понеділок вересня — День праці;
другий понеділок жовтня — День Колумба;
11 листопада — День ветеранів, також відомий як День примирення;
четвертий четвер листопада — День подяки;
25 грудня — Різдво.

Засоби масової інформації

Найбільші телевізійні компанії США — Columbia Broadcasting System, також відома як CBS, American Broadcasting Company, або ABC, і National Broadcasting Company, або NBC. В країні У діє близько 10 400 систем кабельного телебачення, що охоплюють 66,8 млн. передплатників.

Загальна кількість періодичних друкованих видань у США сягає 20,8 тисяч, серед них 10,8 тис. газет і 9,9 тис. журналів. Сумарний тираж газет складає близько 115,8 млн. примірників. Найбільш впливові газети: The New York Times (укр. Нью-Йорк Таймс), Wall Street Journal (укр. Уолл-стріт джорнал), Washington Post (укр. Вашингтон пост), USA Today (укр. Ю-Ес-Ей Тудей), Los Angeles Times (укр. Лос-Анджелес таймс).

Примітки
↑ «Resident Population Data – 2010». U.S. Census Bureau. 2010. Процитовано 2010-12-22.
↑ а б в «United States». International Monetary Fund. Процитовано 2010-04-21.
↑ «Human Development Report 2010». United Nations. 2010. Процитовано 4 November 2010.
↑ а б Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities (англ.)
↑ Обама утвердил военный бюджет США
↑ Go Army. «Careers & Jobs».
↑ The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
↑ «Passenger Traffic 2006 Final». Airports Council International. 2007-07-18. Процитовано 2007-08-15.
↑ «Resident Population Data». United States Census Bureau. 2010-12-21. Процитовано 2010-12-21.
↑ «Table 53—Languages Spoken at Home by Language: 2007». Statistical Abstract of the United States 2010. U.S. Census Bureau. Процитовано 2009-09-21.
↑ Конституція Гаваї (англ.)
↑ Соединенные Штаты Америки // Страны и регионы мира: экономико-политический справочник. — 2-е изд. / под ред. А. С. Булатова. — М.: Проспект, 2009. — 704 с.
↑ Thompson, William, and Joseph Hickey (2005). Society in Focus. Boston: Pearson. ISBN 0-205-41365-X.
↑ Fiorina, Morris P., and Paul E. Peterson (2000). The New American Democracy. London: Longman, p. 97. ISBN 0-321-07058-5.
↑ Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). Dealing with Diversity. Chicago: Kendall/Hunt. ISBN 0-7872-8145-X.
↑ Holloway, Joseph E. (2005). Africanisms in American Culture, 2d ed. Bloomington: Indiana University Press, pp. 18-38. ISBN 0-253-34479-4. Johnson, Fern L. (1999). Speaking Culturally: Language Diversity in the United States. Thousand Oaks, Calif., London, and New Delhi: Sage, p. 116. ISBN 0-8039-5912-5.
↑ Federal Holidays Calendars from the U.S. Office of Personnel Management (англ.)